Июл
03

Зразки українських творів для 7 класу

admin

Походження й виникнення назви Україна
Перша згадка про Україну датована 1187 роком у літописі про великий сум народу з приводу загибелі князя Володимира Глібовича в битві з половцями. У 1189 році Україною були названі Галичина з Покуттям та Подністров’ям. Починаючи з XVI ст. цей термін набуває поширення в легендах, піснях.

Звідки ж походить ця назва? Довгий час панувала думка про походження слова Україна від «окраина» (окраїна). А у 1987 році М. Ткач висуває іншу гіпотезу. Дослідник зазначив спорідненість слова «Україна» зі словами сторона, берег, країна, краяти.

З часів Давньої Русі територія східнослов’янських поселень умовно ділилася на окремі землі, що називалися країнами, або українами. Це перша версія. За другою, знаходячись у полоні далеко від Батьківщини, українські бранці в мріях, думах і піснях линули на рідну землю, «у країну» своїх батьків. Тобто слово «Україна» — це самоназва Батьківщини.

Інший дослідник Б. Чепурко у 1991 році, розділяючи попередню гіпотезу, поширив тлумачення слова: «Очевидно, це і є радість (рай) -«раїна» Сонця, «край» одвічної гармонії, причина краю, земного відображення раю, споживача і перетворювача енергії сонця». Сьогодні назву-«Україна» має суверенна, незалежна і соборна держава.

Чому Київ називають серцем України?
Київ посідає особливе місце в житті кожного українця. Величне місто сприймається не тільки як столиця України, а й як символ безперервності історичних традицій, осередок національної духовної культури.

Київ був перетворений на столицю Русі ще в княжу добу. Тут знаходилася резиденція Рюриковичів. Монастирі — Михайлівський Золотоверхий, Києво-Печерський, Видубицький — були центрами розвитку книжності й малярства, а при Софіївському соборі діяли школа й бібліотека.
Після руйнівної навали степових народів Сходу 1240 року Київське князівство занепадає. У 1471 році стає адміністративним центром Київського воєводства Великого Князівства Литовського.
У складі Російської держави Київ мав статус центру намісництва, губернії, а потім генерал-губернаторства.
З початку XV ст. місто одержало Магдебурзьке право, яке передбачало самоврядування і зберігалося до 1834 року.

Найпомітнішими віхами в його розвиткові були утворення Київського братства (1615), Києво-Печерської лаврської друкарні (1615), Києво-Могилянської колегії (1632) — першої школи вищого типу в європейських країнах «православного кола», Київського університету (1834).

З 1934 року Київ став столицею України. Сюди з Харкова переїздять центральні державні установи. У тридцятих роках було зведено будівлі Верховної Ради та Ради Міністрів України.

Населення Києва нині перевищує 2,6 млн чоловік, а територія -790 кв. км. Поряд з такими давніми міськими районами, як Поділ, Печерськ, в останні десятиріччя з’явилися нові великі житлові масиви: Оболонь, Троєщина, Ново-Біличі та інші.
За своїм науковим потенціалом Київ не поступається більшості інших європейських столиць. Усього в місті налічується 350 науково-дослідних, проектних і конструкторсько-технологічних інститутів і установ, а також 18 вищих навчальних закладів.
У Києві знаходиться переважна більшість видавництв України, правління творчих спілок.
Серед творчих колективів столиці України найвідоміші Український драматичний театр ім. Івана Франка, Театр опери та балету ім. Тараса Шевченка, Російський драматичний

театр ім. Лесі Українки, симфонічний оркестр України, Український народний хор ім. Григорія Верьовки, капела бандуристів, ансамбль танцю ім. Павла Вірсь-кого.

Діє кілька десятків державних і народних музеїв. З 1925 року почалися передачі Київської студії радіомовлення, з 1951 року — Республіканського телебачення.
Особливо привабливою є наша столиця навесні, коли починають цвісти каштани. Цвіт дерева став джерелом для сучасного герба міста. Київ називають у народі серцем України, бо він є осередком державної влади, науковим та культурним центром.

Харків
Заснований Харків близько 1654 року. Місто невдовзі стало фактичною столицею Слобідської України — великого регіону в північній частині колишнього «Дикого Поля», колонізованого українськими переселенцями.

У Харкові в 1726 році був заснований колегіум, де кілька років працював видатний український філософ Григорій Савич Сковорода, а у 1805 році з’явився перший в Україні університет, який виплекав цілу плеяду романтиків, що виступали за утвердження самобутності українського народу, розвиток української культури на основі фольклорних джерел. Відомий своїми працями Микола Костомаров збагатив історію та літературу фундаментальними розвідками.

У другій половині XIX ст. Харків перетворився на великий промисловий центр та залізничний вузол.
Культурне життя було збагачене працями таких відомих у свій час діячів, як Б. Грінченко та X. Алчевська. За проектами А. Бекетова було збудовано у місті багато споруд, в яких розміщені: театр ляльок- гордість міста, Державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка, художній та історичний музеї.
Наше рідне місто зазнало руйнувань під час Великої Вітчизняної війни, двічі було окуповане фашистськими загарбниками.

Завдяки героїчному трудовому подвигу харків’ян місто було піднято з руїн. Зараз площа міста — 303 квадратних кілометри. З півночі на південь воно простяглося на 22, зі сходу на захід — На 25 кілометрів.
У Харкові налічується приблизно 2500 вулиць та провулків, 26 площ.

Сьогодні в місті діє біля двохсот промислових підприємств. Основні галузі промисловості — сільськогосподарська, енергетична, верстатобудівна, будівельна індустрія. Продукція підприємств експортується в країни СНД.

Харків — один з найбільших центрів науки та передової технічної думки. Оновлення, демократизація суспільства на сучасному етапі сприяють зростанню ролі нашого міста в політичному й культурному житті країни.

Вулиця, на якій я живу
Рідне місто… Твої вулиці й площі… Як багато з вас носять імена людей, життя яких, часто коротке, було сповнено героїзму.
Вулиця, на якій я живу, теж носить ім’я прославленої людини.
…Наближався час розплати з фашистами. У серпні 1943 року точилися жорстокі бої за міста і села Харківщини. Серед бійців, які віддали своє життя за наш край, були росіяни, осетини, чехи, білоруси. У передмісті Харкова Олексіївці розташувався колишній 227-й стрілецький полк 183-ї стрілецької дивізії. Командував ним Е.Б. Асхаров, уродженець Осетії. Він увесь час був серед воїнів і особистим прикладом запалював бійців. Атаки і контратаки йшли одна за одною. В одній із них майор загинув.
Тепер у новому житловому масиві діти поспішають до школи вулицею, що носить ім’я героя.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (No Ratings Yet)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори: