Аналіз вірша Бодлера «Гімн красі»
Великому Шарлю Бодлеру вдалось створить геніальний твір всіх часів і народів. «Гімн красі» – це не чергове творіння поета яке закликає возвеличувати і прославляти людську красу, що зазвичай притаманно цьому жанру.
Здається ,що слова, які склалися в вірш, йшли із самої душі творця. І цілком можливо, що його народженню ми можемо завдячувати якомусь сумному факту із біографії відомого французького митця. Ще жоден із майстрів слова не дав такого точного визначення впливу цього фізичного дару на людство. Саме фізичного, бо в творі немає жодного
Вже з першого рядка Бодлер дає чітке розуміння того, що краса має дві сторони свого існування. І відразу виникає питання – « А хіба краса, то не дар Божий, адже саме він створив людину «за образом і подобою своєю»?». Як з’ясовується, вона може бути дарована не лише Всевишнім, а й Сатаною. І всі справи і помисли людини, залежать від того, яка сила, світла, чи темна, надала їй цей дар.
Краса може приносити радість і добро, та їй також під силу спокусити на злочин. Вона робить з того, хто нею захоплюється
Знаючи, що краса – то руйнівна сила і як каже сам Бодлер: «Йде Фатум, наче пес, за покроком твоїм», маючи на увазі самого Сатану, все ж ніхто ще не відмовився від володіння нею. Людству все рівно хто чи що стоїть за її спиною «Чи Бог, чи Сатана». Краса завжди буде володарювати на планеті Земля бо вона потрібна нам для того « щоб лиш тягар життя, о владарко натхненна, зробила легшим ти, а всесвіт — менш гидким!»
Аналіз вірша Бодлера «Гімн красі»