Батьківська хата
Наше житя розпочинається з батьків. Ніжні матусині руки, її посмішка, найрідніші карі очі, українські пісні, проспівані мамою, її любов, що міститься у кожному рухові, кожному жесті чи слові… Батькова ласкава посмішка, теплі мозолисті пальці, трохи колючі вуса, голосні вигуки, кудлаті брови, забави на свіжому повітрі, його любов — у кожному вчинку… Бабусина посмішка, її найсмачніший в світі борщ, тепле сиве волосся, що пахне молоком і злегка свіжою травою, її добрі сині очі… Батьки — це найголовніше у нашому житі.
Людина приростає
Батьківська хата з’являється нам у тонкім мареві спогадів, у наших снах, в усмішках, кольорах, звуках, запахах, дотиках… Їі неможливо забути, неможливо відкинути й перестати кохати… Навіть тоді, коли вам здається, що ви вже не пам’ятаєте
Тепло родинного вогника з’єднує серця усіх членів сім’ї незалежно від відстані між ними. Сімейні традиції та звички, особливі прикмети, приказки, особисті речі і взаємна невсипуща любов — це те, що не дає розпастися навіть тим сім’ям, члени яких через якісь обставини живуть окремо. В той же час сім’ї, що живуть разом і втрачають це родинне тепло, залишаються повністю безпорадними і швидко розколюються.
Батьківська хата — це сховище найсокровенніших думок і переживань, місце відпочинку для душі та тіла, повне любові, поваги та затишку. Хата дає людині не лише «дах над головою» і захист від фізичної загрози у вигляді стихійних сил, холоду, злочинців тощо, а й уособлює собою місце цілковитого спокою та комфорту в родинному колі.
Батьківська хата — це все те, згадки про що живуть і будуть вічно жити в наших серцях, символ тепла і надії, місце, де тебе завжди приймуть, заспокоють і вислухають. Батьківська хата — це наші корні, наше гніздо, з якого ми починаємо свій довгий і тернистий шлях в світ.
Княгиня ольга скорочено.
Батьківська хата