Головні герої твору-закохана пара Василь та Маруся. Угледів Василь Марусю на весіллі її подруги. Угледів та закохався. Почали 
вони зустрічатися, почали планувати весілля. Аж засилає до Марусиних батьків
Квітка-Основ’яненко Григорій
Поєднання реального і фантастичного у повісті Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма»
Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко — зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови.
Доля сільської дівчини у творах Квітки-Основ’яненка
Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті «Маруся», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана», «Щира любов». Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина.
Маруся — моя улюблена героїня повісті Квітки-Основ’яненка
Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані.
Григорій Квітка. Доповідь про письменника
Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі Основа, що під Харковом. Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє козацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в монастирській школі.
Сміхова стихія повісті «Конотопська відьма»
Повість «Конотопська відьма» — не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику.
Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся”
Сентименталізм виник і розвивався в Європі та Росії у XVIII столітті. Завдання своє вбачали представники цього літературного жанру в зображенні життя простих людей, їх побуту і внутрішнього світу, який протистоїть світу вищих класів — бездуховному і обмеженому.
Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Квітки-Основ’яненка “Сердешна Оксана”
У 1841 році в альманасі «Ластівка» побачила світ повість Г. Квітки-Основ’яненка «Сердешна Оксана». Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам.
Основна ідея оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка “Салдацький патрет”
Українські письменники І половини XIX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості.