Симоненко Василь

Роздуми над творчістю Василя Симоненка

На долю талановитого поета, справжнього «витязя» молодої української поезії випало чимало поневірянь. Його життя обірвалося так рано, але було дуже плідним. На жаль, від нас часто йдуть люди, які мають справжній талант. Симоненкова зоря була яскравою, а перлинки його поезій западають у душу добірним зерном. Поет нагадує нам, що ми є частинкою великого народу, впевнено … Читати далі

Основні мотиви лірики Василя Симоненка

Поезія Василя Симоненка виокремлюється яскравим промінням серед творчості шестидесятників. Вразлива душа творця, щедрість і чистота його почуттів дали світу незабутні перлини української поетичної класики. За його короткого життя вийшла в світ лише невелика збірка «Тиша і грім», інші видання були посмертними – «Вино з троянд», «Земне тяжіння», «Лебеді материнства». Різноманітність художньої палітри поета вражає тонкою … Читати далі

Твір на тему: «Лебеді материнства»

Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.  Заглядає в шибу казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима.  (Василь Симоненко) Своєю формою цей вірш нагадує колискову, в якій мудре та щире побажання синові в майбутньому. Симоненко спеціально створив його таким, щоб спочатку читачеві здавалося ніби все це казка, … Читати далі

Казки і життя (за твором Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотом»)

Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Віївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками своєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі — дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло.

Читати далі

«Я б побажав тобі когось отак любить, як я тебе люблю…» (за поезією. Симоненка)

Юність завжди бере своє, весняними вітрами мрій, неспокою, натхнення шугає скронях, ніжним світом любові спалахує в серці. І те п’янке, незбагненно солодке почуття переливається в чарівну Поезію. Василь Симоненко зізнається:

Прийшла любов непрохана й неждана — Ну як мені за нею не піти? Інтимна лірика — особлива сторінка творчості митця.

Читати далі

Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (за творчістю Василя Симоненка)

Василь Симоненко — великий син українського народу, геніальний поет. Його світлій пам’яті, його палкому і ніжному слову я хочу присвятити свій твір.

В оточенні дідуся і матері промайнуло дитинство майбутнього генія.

Читати далі

Мої роздуми над поемою Симоненка «Казка про дурила»

В. Симоненко… Поет-шістдесятник… Поет-лірик… Поет-сатирик… І просто незвичайна людина, яка неймовірною любов’ю любила навколишній світ, любила життя, любила своїх батьків, а звідси — і народ, і, безумовно, Україну, до якої він не шукав «ні .

Читати далі

Правозахисний світогляд поета (за поезією Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина»)

Вірш «Ти знаєш, що ти — людина» входить до останньої прижиттєвої збірки поета «Земне тяжіння» (1964). До неї увійшли такі досягнення поетового таланту, як «Задивляюсь у твої зіниці», «Лебеді материнства», «Розвели нас дороги похмурі», «Земле рідна! Мозок мій світліє.

Читати далі

Образ України в поезії Василя Симоненка

У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів — І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди — цих загальнолюдських ідеалів, за якими не губилися ідеї національної свідомості, патріотичних почуттів.

Читати далі

Уроки справжньої любові

(За творчістю В. Симоненка)

Любов — найпрекрасніше почуття, яке тільки може народитися в серці людини. Воно супроводжує нас завжди. Любов — це початок усього: із любові народжується нове життя, у пестощах світлих променів материнської ласки зростає нова людина, а від її тепла, отриманого у дитинстві, у серці дорослої людини формується почуття з почуттів, найчарівніший прояв любові — кохання.

Читати далі