Езопівська мова

Езопівська мова – це одна із найдавніших форм художньої мови. Пов’язують її з легендарним Езопом, який у Греції вигадував байки у шостому столітті до нашої ери. Він був дуже освіченим, розумним та талановитим, але на його долю випало багато труднощів. Вважають, що сам Езоп був рабом, і через це, не міг вільно висловлювати свої думки. Але він знайшов вихід, і почав у своїх творах висвітлювати через образи тварин позитивні та негативні сторони людей.

У своїх байках Езоп висвітлював актуальні соціальні потреби і вказував, що є вірною поведінкою,

а що ні. Не зважаючи на загрозу бути суворо покараним владою за власний погляд на життя, він продовжував засуджувати жорстокість та жадібність, які панували на той момент серед соціальної верхівки. Байки стали чудовою можливістю для ілюстрації своєї позиції та уникнення покарання.

З’явилося не мало послідовників у Езопа і серед російських письменників, які зіткнулися з такою ж самою проблемою, як і давньогрецький митець. А саме, царською владою, яка і не думала покращувати соціальне становище, а лише погіршувала ситуацію. Тому письменники намагалися переконати за допомогою своїх байок людей у необхідності

вчинення вірних дій. З метою написання ясного тексту, та донесенню чіткої ідеї до всіх верств суспільства наприкінці кожної байки завжди містилося декілька слів про мораль відповідної ситуації.

Таким чином, під езопівською мовою розуміється висвітлення власної думки без конкретизації, а за допомогою алегорій. Цей спосіб надає можливість побачити сутність проблеми більш глибоко, відкидаючи умовності. Також, це робить думку більш зрозумілою, чіткою та доступною для усіх верств населення без виключення з метою переконання їх у правильності здійснення високоморальних вчинків та униканні жорстокості, жадібності та свавілля. Ну і, звичайно, це чудовий засіб уникнути гніву влади за вільнодумство.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(1 votes, average: 5,00 out of 5)


Езопівська мова