Краса по українському

Хто зможе зробити цей безбарвний світ яскравим? Хто допоможе врятувати і очистити душі? Звісно, це краса. Недарма класиком сказано: „Краса врятує світ”! В кожної особистості поняття „краса” своє, власне. Так, як всі ми не можемо сприймати світ однаково. У нас у кожного різні погляди на ті чи інші речі. Ми не можемо мати однакових думок.

Що ж для нас, українців, означає слово „краса”? На мій погляд – це, по-перше, людська мораль, духовність та гідність людини. Такі внутрішні якості людини, як честь, порядність, доброта, турбота за інших завжди

будуть стояти першими за зовнішню красу.

Цінувати духовний стан людини українці навчилися, дякуючи нашим пращурам. Тільки подивіться, скільки наших героїв – українців, які не мали зовнішньої вроди, але мали велике серце та світлу душу, назавжди залишаться найкрасивішими синами та доньками нашої неньки – України. „Істинне те, що прекрасне” – стверджував український патріот та режисер Олександр Довженко.

Тільки духовно красиві люди могли так невибагливо милуватися красою та неповторністю самої природи. Дуже багато поетів та письменників оспівували у своїх творах природну красу. У своїх творах вони

показували, що природа – це жива красива Божа істота, з якою необхідно розмовляти. Вона допоможе людині набратися духовної мудрості та краси: „При долині кущ калини нахилився до води. Ти скажи, скажи, калино, як попала ти сюди”. І не в якому разі не можна забувати про те, що людина – це лише частина природи. Тому, думки і душі наші завжди мають бути тільки чистими та світлими. „В людині повинно бути все тільки прекрасне: обличчя і одяг; душа і думки” – сказав Антон Павлович Чехов. І в цьому він мав рацію. Адже, зовні красива людина дуже швидко втратить свою вроду, якщо душа її буде злобною, заздрісною, корисливою.

Щоб не втратити свою внутрішню красу, необхідно цінувати все, що нас оточує, все, що допомагає нам зробити наші сірі будні яскравими та незабутніми.