Доброго дня, мої любі дідусю та бабусю!
Пише вам Андрійко. Я дуже скучив за вами і щодня згадую,як мені було цікаво проводити у вас літні канікули. Ось вирішив поділитися останніми подіями, які сталися в нас за ці дні.
Вчора в школі я отримав кілька гарних оцінок.
Вчителька сказала, що я став краще вчитися, старанніший, тому й маю такі успіхи. Мама з татом мене теж за це похвалили і пообіцяли зробити гарний подарунок в кінці навчального року, якщо я продовжу в такому ж дусі. Мені подобається навчатися. я обрав для себе кілька найцікавіших предметів і готуюся до них з особливою уважністю. Я вирішив стати юристом,а для цього потрібно мати відповідні знання і на високому рівні.
Завтра в школі відбудеться свято до Дня матері. Ми всім класом готуємо кілька номерів і виступатимемо перед своїми батьками. Я співатиму пісню, через що дуже хвилююся, адже це надзвичайна відповідальність. А ще для мами я підготував подарунок – збірку цікавих віршів. Думаю, їй сподобається. Тобі, бабусю, я теж підготував подарунок, що саме – секрет. Я тобі його подарую, коли приїду в гості. Дуже сподіваюся, що це станеться скоро.
Мої найкращі дідусю та бабусю! Я хочу, щоб ви завжди пам’ятали, що я вас дуже люблю. Щовечора я гортаю книжки та журнали, подаровані вами, і сумую, що не можу бути поряд з вами. Але скоро канікули, і я неодмінно завітаю до вас в село на кілька тижнів.
Ну що ж, буду прощатися, бо мені час йти спати – завтра в школу. Не хворійте, бережіть себе. Надворі холодно, тому одягайтеся тепліше, я хочу бачити вас здоровими та щасливими. Я щовечора згадую про вас в молитві до Бога і прошу його, аби він подарував вам довгих літ життя. Мама каже, що ви на це заслужили.
До побачення, мої любі. Буду радий отримати якнайшвидше від вас відповідь.
З повагою та найкращими побажаннями ваш онучок Андрійко.
Твір-роздум на тему «Вірність»
Поняття вірності для кожного своє, але нема жодної людини, яка б не потребувала її. Вірними називають себе багато людей, але часто вони вкладають в це слово неосяжний зміст і здаються, відступаючи від своїх упереджених переконань.
Для мене вірність – це те, що повинна мати кожна свідома людина. Ми повинні бути вірними своїм переконанням, в першу чергу. Власна думка робить людину індивідом; маючи свою позицію, вона виділяється з маси і тим самим заявляє, що не буде ніколи піддаватися чужим нав’язуванням. Тому бути вірним собі дуже важливо.
Також треба бути вірним своїй родині, адже хто, як не рідні, вас можуть підтримати і прийняти таким, як ви є. Недарма наші предки в усній народній творчості завжди оспівували міцність родинного кола, його значимість та неподільність. Тому рідні люди заслуговують, аби ви їх завжди підтримували і ніколи не зрадили.
Крім того, завжди вірним потрібно залишатися своїй Батьківщині. Наша країна у нас одна. Вона має величну історію, оспівану у віршах та піснях. Продовж всього часу вона прагнула стати вільною, незалежною, могутньою країною, і наші герої ніколи не боялися подивитися в обличчя ворогу, аби наступні покоління не народилися під гнітом ворога.
Якщо доведеться проявити мужність і розбудити в жилах кров героїв, то не потрібно цього соромитися, а просто діяти. Бути вірним своїй країні – це не зрадити батьків, героїв, предків, які дивляться на нас з небес і хочуть, аби в нас було все добре. Треба жити так, щоб їм не було соромно за нас.
Вірність – це прояв свідомості, волі, власної позиції та незламність духу. Бути вірним не всі можуть. Ниці, жалюгідні люди не мають поняття вірності, тому породжують на землі брехню та зради. Потрібно жити так, щоб стати для таких людей взірцем і довести їм, що тільки вірні люди мають право на справедливість та рівність.