Відомий німецький письменник — романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман написав багато оповідань і повістей, в яких фантастичне поєднується з реальністю настільки міцно, що складно визначити межу. Фантастичне у творах Гофмана настільки притягує і зачаровує, що починаєш сприймати розказане, як реально існуюче.
Одним із таких творів є повість-казка «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Письменник запрошує читача до реалістично-фантастичного і страхітливого світу, де праця і нагорода за неї розподіляються всупереч здоровому глузду. В той час, як один працює, гроші та слава дістаються іншому. Це «перевернутий навиворіт» фантастичний світ, де переплутані всі орієнтири та цінності. Але чи настільки нереальний показаний Гофманом світ або ж це правдиве віддзеркалення реальності?
У оповіданні Гофман показує життя невеликого містечка, в якому з’являється лукавий карлик Цахес. Колись жалюгідний і нещасний Цахес викликав жалість феї Розабельверде і вона наділила його здатністю «здаватися», приховуючи свою дійсну сутність. Цей магічний дар чарівниці допомагає Цахесу в житті і робить його всесильним. Лукавий Цахес отримує винагороду за заслуги інших. Всі гарні вчинки і таланти інших гідних людей приписуються йому. Три чарівні золотисті волосинки, які отримав Цахес у нагороду від феї, притягають До потворного Цахеса успіх інших, надаючи йому брехливого блиску. Тоді як студент Бальтазар, закоханий у доньку професора Моша Терпіна Кандиду, декламує вірші, успіх приходить до Цахеса. Навіть кохання Кандиди, яку викликав Бальтазар, переноситься на Цахеса. Так жалюгідний і посередній Цахес, Що не має жодного таланту, стає наближеним чиновником у державі Пафнутія.
Держава, в якій Цахес стає міністром і першою людиною, схожа на королівство кривих дзеркал, де все навпаки.
На цьому дволикому світі, де все таке примарне і брехливе, можна отримати перемогу лише за допомогою сильнішого чаклунства. Романтик і мрійник Бальтазар за допомогою сильнішого чаклуна Проспера Альпануса, руйнує чари феї Розабельверде, і перемагає Цахеса, розкриваючи його дійсну сутність. Втративши чарівні волосинки, які надавали Цахесу фальшивого блиску, карлик постає у своєму справжньому, непривабливому вигляді, жалюгідному і нещасному. Проте торжество Бальтазара Гофман показує не як природний плин подій і торжество справедливості, а як прояв іншої сили — чарівного невгасаючого вогню. Щастя на недосконалому і примарному світі можливе лише за допомогою дії чарівних сил — ось суть повісті-казки Гофмана.