Мої батьки

Родина ‒ це мій оберіг. Я обожнюю своїх батьків. Моя мама викладає англійську мову, дуже вимоглива й принципова до себе й інших. Однак, не зважаючи на це, вона мені як подруга. Окрім того, що мама вміє готувати смачно всілякі делікатеси, може дати відповідь на безліч моїх запитань, в нас з нею є ще багато спільних інтересів.

Одним із таких спільних захоплень є сумісний перегляд передач та кінофільмів. Зараз ми захопилися переглядом турецького серіалу «Величне століття», в якому розповідається про долю української красуні Анастасії Лісовської,

яка стала дружиною султана Османської імперії ‒ султана Сулеймана Великого.

В серіалі нам цікаво пізнавати побут та традиції східної держави, дивуватися її законам, мудрості, та вболівати за долю нашою землячки. Також з мамою ми багато читаємо, а потім обговорюємо прочитане. Ми дуже любимо романи сучасних українських авторів: Люко Дашвар, Ірен Роздобудько, Всеволода Нестайко та інших.

Мій татко ‒ це наш з мамою захист. Тато в мене спокійний та розсудливий. Він будь-яке своє рішення обґрунтує. Ще він дуже майстровитий.

Між нами бувають і непорозуміння, однак ми долаємо їх в процесі обговорення проблемної

ситуації. Думаю, що так буде і надалі.

Ми любимо родиною подорожувати, дізнаватися щось нове, цікаве. На вихідні також намагаємося родиною якось провести час інакше, не так як в будні. Намагаємося кожного літа відпочити на морі. Я почуваюся захищеною і любимою в своїй сім’ї.

Хотілося б, щоб і діти, які проживають в дитячих будинках знайшли свою родину.