Довженків світ… Замріяний деснянські далі внесли в нього ніжність, радощі й скорботу, віру в торжество добра та людяності. Тому такими близькими і зрозумілими кожному поколінню людей є його твори.
Для мене цього року відкрився дивовижний, «зачарований» світ літератури — твори Олександра Петровича Довженка. Здається, що людянішого, талановитішого письменника я не зустрічала. Очима його героїв можна побачити дивний, новий світ, завдяки йому починаєш думати, мріяти, вчилися бачити в душі звичайної людини прекрасне і світле.
Творчість О. Довженка цікава своєю філософською, заглибленістю в життя багато рядків з його творів стали, крилатими висловами: «Любіть землю! Любіть працю на землі…»; «бачити зорі в калюжах»; «людина ще повернеться на вранішню росу»; «благословенна будь, моя Десно», «залиште чисте золото правди».
Щирозолота довженківська правда… це вона відкрила зорі в душах його герої, побачила замріяні зорі в очах малого Сашка. Письменник так майстерно умів своїми образами передати красу людини, її доброту і високий розум. Низький уклін зоряному серцю великого майстра!
Куди б не вели нас життєві дороги, а перед очима завжди виникає той чарівний світ природи рідного краю, в якому нашим білоголовим хлоп’ям бігає людське дитинство, так майстерно змальовано автором у «Зачарованій Десні». А поряд — добрі бабусині очі, працьовиті материнські руки, батькове клепання коси, музика рідного куточка землі, з якого починається Батьківщина. Прості трудівники, чесні люди навчили Сашка любити життя таким, як воно є, відкрили для Довженка — митця зміст старовинної мудрості: людина — творець свого щастя. З цим, безперечно, треба погодитись, тому що справжнє щастя — це передусім вміння прекрасно любити життя і людей. Щастя — це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але мабуть, чи на найважливіше — це вміння віддавати всі свої сили, душевне тепло, полум’я свого серця служінню людям. Незабутнім для мене залишиться образ батька, людини з «океанською душею», для якого коріння справжнього щастя крилося в праці. Батько так красиво вмів працювати, що всі милувались ним, не помічали «убогого одягу», зникали тоді й «кайдани неписьменності і несвободи». Труд звеличував і збагачував людину, любив її життя справді повноцінним і багатогранним.
З поетичною силою і с пафосом оспівує письменник любов людей до землі, людей величезних і прекрасних у своєму трудовому таланті, у своїй моральній чистоті. Це «малесенька і прудка» прабаба Марусина, в устах якої навіть прокльони перетворювались на чарівні пісні, мати, яка любила «саджати що-небудь у землю».
Уособленням народної мудрості виступає в повісті дід Семен — лагідний, працьовитий, залюблений у влучне слово, такий собі народний філософ, цю «прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок».
Усі ці образи трударів і філософів несуть у собі думку про невичерпність і життєдайність народного джерела, про безсмертя народу.
Автор закоханий у рідний край, у мирну працю для народу, щедрий на любов близьких і дорогих людей і ненависть до ворогів. Він завжди зі своїм народом: у полум’ї війни, на шибеницях, в концтаборах, розстріляний і безчесний, але непереможний.
Сьогодні наші плечі лягає відповідальність за завтрашній день планети перед народом, перед батьківськими домом. Життя ставить перед кожним питання: хто ви? Які ви? І як духовний заповіт нащадком звучать нам слова Олександра Петровича: «Життя таке коротке. Поспішайте творити добро».
Читаєш «Зачаровану Десну» — і віриш в мудрість людини, в силу її мозолястих рук, в людське благородство. Кіноповість О. Довженко — це невичерпне джерело, яке збагачує людину, це голос щирої душі справжнього митця. В ній — пам’ять серця, пам’ять роду і народу, запах весняних вод його відродження, симфонія людської праці.
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
Рембо п'яний корабель критика. Скласти розповідь моя улюблена казка. Твир на тему народнисть поеми котляревського енеида. Твір есе дружба це. Твір за комедією пігмаліон.
Моральна краса духовна велич людини в кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна»