Моя улюблена музика

Для мене нічого немає краще, ніж класична музика, що виконана в живу. Звучання музичних інструментів здатне перенести людину з простору і часу, в якому вона перебува.

Така музика може допомогти заглибитися в себе, краще зрозуміти свої переживання та емоції. Але вона й має здатність допомагати подорожувати, залишаючись на місці, бо за її чарівною силою кожен може потрапити на старовинний бал чи у дивовижні країни. Концерт – особливий феномен, що разюче відрізняється від простого слухання музики на певних носіях не лише через присутність

безпосередніх її виконавців, що перед аудиторією створюють музику, а й через те, що це слухання – колективне.

Перший аспект робить музику «живою». З мого особистого досвіду я можу зробити висновок, що живо зіграна музика має більшу силу і більший вплив. Музика, що виникає зі злиття звуків різних інструментів в єдине ціле у момент сприйняття її аудиторією, викликає відчуття співпричетності до цього процесу.

В цьому відчувається елемент якогось сакрального трепету. Крім того, я вважаю музику носієм певних емоцій або смислів, якими вона здатна наповнювати слухача (наприклад, змінювати настрій). Тому, цікаво спостерігати сприймання музики колективом, бо люди часто надзвичайно подібно реагують на музику (відповідна музика у багатьох викликає сум чи радість, страх або піднесення майже у всієї аудиторії).

Можливо така реакція публіки зумовлена енергетикою виконавців, та на мою думку, яка ґрунтується на досвіді виконання музичних творів ( хоч звичайно і не настільки потужних як ті, що виконуються на концертах такого рівня), сама музика наповнює змістом, який вона несе, і музикантів, коли вони її грають.

Другий аспект вносить у концерт певні правила поведінки (наприклад, люди не можуть підспівувати на концерті класичної музики або пританцьовувати, щоб не заважати іншим, що відсутнє у концертах, наприклад, рок музики) та негласні вимоги до зовнішнього вигляду (відповідний одяг – також елемент концерту).

Таким чином, ця практика містить у собі певні обмеження, саме існування яких свідчить про те, що людині властиво реагувати на музику на лише духовно, а й тілесно.

Всі ці моменти визначають те, що сам концерт не може не вливати на людину, залишити її байдужою та не викликати реакцію.