Моя улюблена музика
Для мене нічого немає краще, ніж класична музика, що виконана в живу. Звучання музичних інструментів здатне перенести людину з простору і часу, в якому вона перебува.
Така музика може допомогти заглибитися в себе, краще зрозуміти свої переживання та емоції. Але вона й має здатність допомагати подорожувати, залишаючись на місці, бо за її чарівною силою кожен може потрапити на старовинний бал чи у дивовижні країни. Концерт – особливий феномен, що разюче відрізняється від простого слухання музики на певних носіях не лише через присутність безпосередніх її виконавців, що перед аудиторією створюють музику, а й через те, що це слухання – колективне.
Перший аспект робить музику «живою». З мого особистого досвіду я можу зробити висновок, що живо зіграна музика має більшу силу і більший вплив. Музика, що виникає зі злиття звуків різних інструментів в єдине ціле у момент сприйняття її аудиторією, викликає відчуття співпричетності до цього процесу.
В цьому відчувається елемент якогось сакрального трепету. Крім того, я вважаю музику носієм певних емоцій або смислів, якими вона
Можливо така реакція публіки зумовлена енергетикою виконавців, та на мою думку, яка ґрунтується на досвіді виконання музичних творів ( хоч звичайно і не настільки потужних як ті, що виконуються на концертах такого рівня), сама музика наповнює змістом, який вона несе, і музикантів, коли вони її грають.
Другий аспект вносить у концерт певні правила поведінки (наприклад, люди не можуть підспівувати на концерті класичної музики або пританцьовувати, щоб не заважати іншим, що відсутнє у концертах, наприклад, рок музики) та негласні вимоги до зовнішнього вигляду (відповідний одяг – також елемент концерту).
Таким чином, ця практика містить у собі певні обмеження, саме існування яких свідчить про те, що людині властиво реагувати на музику на лише духовно, а й тілесно.
Всі ці моменти визначають те, що сам концерт не може не вливати на людину, залишити її байдужою та не викликати реакцію.