Пролітають буремні віки, змінюються за вікном століття, відходять у вічність люди, події, проблеми. Та є в цьому мінливому світі вічні цінності, над якими не владний час. По-справжньому незнищенними є тільки духовні скарби. І український народ багатий ними, як ніхто інший. Адже не дарма живе у пам”яті народній легенда про те, як Господь ділив скарби між різними народами.
Останньою до нього підійшла сором”язлива дівчина Україна. Подивився Всевишній у свою скарбничку і побачив, що не лишилося там майже нічого, крім пісні. І Бог подарував її Україні. З тих пір найбільший духовний скарб українців – то народна пісня.
Пісня була з людиною завжди: і в часи лихоліття, і в щасливу годину. З”являлося на світ дитя, і щаслива мати співала йому колискову про Котика-Воркотика. Підростав юнак, ішов до війська, і сумна пісня про солдатську долю линула йому услід. І чи не найбагатшою на співи є весільна обрядовість, де кожна дія супроводжувалась піснею. Навіть коли людина відходила у вічність, для обряду наймалися жінки-плакальниці, які тужливим співом оплакували покійного.
Народна пісня була і залишається завжди доречною – і в праці, і в бою. Тому недарма існував цілий ряд пісень, що були пов”язані із ремеслом, яким займалися люди. Так у землеробів побутували свої – зажинкові, обжинкові, пісні орачів та сіячів. У рекрутів існував свій репертуар, що оспівував тяжку солдатчину. Кріпацькі, наймитські, бурлацькі пісні возвеличували і співчували людям тяжкої, каторжної праці.
Співали українці і на свята, складаючи пісні відповідно до календарної обрядовості. Зійшов сніг із землі, прилетіли перелітні птахи – і вже звучать по селах веснянки. Прийшло свято Купала – палають вогнища, пливуть по річковій бистрині вінки, і лине ніжна дівоча пісня. А вже такого розмаїття колядок та щедрівок не почуєш у жодному куточку світу.
Зриваються невблаганні листочки з календаря життя, змінюються покоління, а з ними – і звичаї, традиції нашого народу. Та маємо ми щось особливе в народній скарбничці, зокрема, і народну пісню, яку повинні пронести крізь віки прийдешнім поколінням, щоб не зміліла, не висохла ріка нашої духовності.
Шевченко сон аналвз. Диктант батьківський дім. Марко вовчок тема народа. Лист до героя чорна рада. Розповідь про києв на англійській мові.
Твір: Українська народна пісня