Опис ночі
Ніч – найтаємничіша пора. Вона ховає під своїм покровом всю красу природи, окутуючи темрявою цілий світ, надаючи химерних форм кожній живій істоті.
Заходить вечір – і природа починає готуватися до сну. Навіть небо ховає свої барви під ковдрою нічної темряви. Землю все тісніше огортає вечірня прохолода, а разом із нею розкриває свої широкі та ніжні обійми старий сон. Природа, знеможена дрімотою, в спокої та мирі поволі затихає. Тим часом по землі слідами вечора вже впевнено починає крокувати сама ніч.
Всюди панує тиша – лише нічні
На фоні чорного неба могутньо височіють посріблені тіні дерев; широкі степові простори ледь-ледь колихають пишні трави, які теж вже давно знаходяться в обіймах сну. Немов на морських хвилях гойдається місяця силует у високому небі і наче гребені цих хвиль розбиваються об його човен, коли повз місяць пропливають
А коли ж вони зовсім поглинуть срібло місяця, ніщо більше не порушує темряви ночі – аж доки не почне жевріти світанок. Так і стоїть все, ніби в глибокій задумі, і ніщо не тривожить цього загального природного сну.
Нічна пора химерна й загадкова. Краса її часом незбагнення для людського ока, адже схована за непроглядною чорнотою. Ніч – чарівниця, яка випускає на волю, в свою темряву найказковіших створінь та найзагадковіших істот.
Цариця ніч ходить по землі довго – аж поки не сполохне необачно першого жайворонка з високих трав. І як тільки зірвуться перші нотки його пісні, вітер підхопить їх, пташина пісня полине аж під небеса – тоді сама володарка ніч поволі відступає…
Поважним кроком вона йде далі, забираючи з собою і темний покров, і солодкі обійми сну. А тим часом блідне небо на обрії й зорі одна за одною гасять свої вогні. Ніч покидає землю, але чекати на неї зовсім недовго – після спекотного дня знову наступить вечірня пора…
Як скласти історію родини.
Опис ночі