Опис саду
Коли сніг починає танути, а пташки вже заводять весняних пісень, особливо яскраво згадується краса дідового саду. Часом здається, що то й не сад зовсім, а якась жива казкова країна, котра прокидається кожної весни, а восени засинає.
Сад, який ще тільки-но прокинувся, виглядає просто неймовірно. Вишні, черешні, сливи, яблуні, груші та абрикоси буяють запашним квітом. Коли ввечері дивитися з вікон веранди на цю красу, то ввижається, ніби то на всі садові дерева опустилась пухка мана, яка от-от пропаде, і в такий момент неможливо всидіти в домі. Тоді
Але насправді закінчення цих чарів стає початком для інших, навіть більш вражаючих. Після того як квіти осипались дід починає ретельно оглядати всі дерева та кущі – це він шукає зав’язь. І залежно від того, скільки він її знайде, рік буде вважатися урожайним чи навпаки. З часом, щоб помітити ту зав’язь, вже не треба особливо приглядатись: маленькі яблучка,
Коли сонце стає припікати по літньому, починається ягідна пора. Тоді сад стає веселим та яскравим. З усіх його кутків виглядають різноманітні ягідки. Величенька латка землі аж червона від стиглих соковитих суниць, а біля неї довгий ряд малиннику, котрий старанно підставляє свої ягоди під сонце, і вони вже навіть ледь-ледь порожевіли. А там ще чорна смородина, червоні та жовті порічки, темно-червоні черешні… Але проходить і їх час.
Та невдовзі достигають яблука, груші і абрикоси. В цей час сад видається вже злегка втомленим. Він ще красується палахкими фруктами, і ще тільки починає наливати соком виноград, але ти вже розумієш – це початок кінця.
І справді, якось раптово підходить той час, коли він віддає свій останній подарунок – рясні грона соковитого винограду та пізній сорт яблук. І все… Струсивши пожовкле листя, сад міцно засинає аж до весни. І лише дід час від часу продирається крізь наметений сніг, щоб принаймні просто доторкнутись до своєї сплячої казки.
Опис саду