Особливості імпресіоністичної прози
В кінці ХІХ століття з’явилися модерністські течії, серед яких важливе місце зайняв імпресіонізм. Ця течія значно вплинула на свідомість письменників, які обрали позиції імпресіонізму. Вони подарували нам неабиякі твори, які обговорюють і нині, адже вони відрізняються с-поміж усіх.
Імпресіонізм – це напрям у літературі, який був спрямований для того, щоб автор передавав своє світосприйняття таким, яким він його бачить. Тобто, відкидалися усі шаблони, поети і письменники прагнули до створення чогось нового та унікального. Автор має сам
У творі письменник може вести монолог сам з собою, з власними думками, ділячись ними з читачами. Зазвичай, використовується певне напруження у сюжеті, емоційні переживання. Використовуються тропи задля того, аби посилити враження та асоціативні почуття.
Нечіткість сюжету, поступове змалювання фабули також притаманні імпресіоністичним творам.
Одним із найкращих імпресіоністичних митців є Михайло Коцюбинський. Його твори почали масово обговорювати, адже вони вражали своєю незвичайністю. Наприклад, його новела
Свої враження від краси природи, внутрішніх відчуттів або ж від оточуючих Коцюбинський зображує у цій новелі, яка містить автобіографічні мотиви. Адже у письменника був момент, коли в нього не було ідей з приводу творчості, а у його житті настав складний період. Мотиви імпресіонізму були і у творчості Миколи Хвильового, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Миколи Вороного, Павла Тичини.
Розвиток імпресіонізму значно відобразився в українській літературі, наділив її незвичайними та унікальними нотами творчості.
Особливості імпресіоністичної прози