Роман Айтматова «Плаха»

«Плаха» – унікальній та самобутній роман, що підіймає питання духовності людини, істинності віри, зв’язку людини з природою, пошуку моралі в кожному вчинку та в кожній дії та думці, а також одне з самих важливих питань будь-якої епохи – пошук свого власного «Я», на яке не впливає жодній режим і жодна ідеологія.

Роман побачив світ у 1986 році, році який став свідком однієї з самих жахливих сторінок історії нашої країни – Чорнобильської катастрофи. Роман також описує катастрофу, проте більш глибоку і неминучу – катастрофу людської особистості,

що не може знайти себе у цьому світі; катастрофу природи, що страждає від жадоби та свавілля; катастрофу родини, народу, що розколюється під тиском аморальності і свавілля суспільства.

Головний герой роману – Авдій Калістраторов – людина, що намагається знайти сенс свого існування, намагається знайти Бога у тій формі, яку вважає правильною, а не у тій, що нав’язується йому іншими. Калістратов намагається зробити християнську релігію більш доступною і зрозумілою людям, оновити її відповідно до сучасного світу, проте натикається тільки на нерозуміння, байдужість та агресію.

Через розбіжність у

поглядах з офіційною церквою та виключення із семінарії, Авдій хоче змін, проте не намагається створити нову релігію, він просто хоче зробити її більш близькою до звичайних людей. Усі спроби Калістратова зазнають поразки у боротьбі з жорстокими та гріховними реаліями світу.

Важливим елементом роману виступають також описи життя тварин. Автор показує, що навіть хижі тварини не вбивають просто заради втіхи або задоволення, тоді як світ людей жорстокий, руйнівний, нераціональний. Не відчувши загрози зі сторони Авдія, вовчиця не торкається його, тоді як розлючена юрба жорстоко розпинає хижака лише заради того, щоб втамувати свою лють та жагу крові.