Home ⇒ 💗Самчук Улас ⇒ Роздуми над статтею Уласа Самчука “Нарід чи чернь?”



Роздуми над статтею Уласа Самчука “Нарід чи чернь?”

Доля українців… Нації, що винищувалася століттями орда­ми, військами, указами, постановами. Не так фізично, як духовно. Історичні факти піддавалися нищівній фальсифікації, цілеспрямо­вано знищувалася культура. Заборонялося друкування українських книжок, закривалися українські школи, бо освітня діяльність в Україні визнавалася шкідливою, «могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности…»

Хто закував у кайдани волелюбну душу українців? Де шукати витоки тієї гоноровитості, що виховує почуття національної

гідності? «Нарід чи чернь?» – це питання ставить перед українцями Улас Самчук, письменник, що за межами рідної землі вболівав за долю кожного, хто забував національну належність.

Можна сперечатися з Уласом Самчуком, вважаючи його слова «…Величезна маса живих людиноподібних істот…» вельми образ­ливими. Невже автор, прагнучи добра, вдається до прийому «клин клином»? І водночас спадає на думку те, що письменник закликає насамперед почувати себе людиною. «Зламати цю заповідь – зна­чить зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття»,- констатує Улас Самчук. А це вже незаперечна

істина, що не вимагає узагальнень, аналізу чи розлогих пояснень.

А чи може людина почувати себе поза межами національної свідомості? Звичайно, ні. Тому більшовицька ідея створення так званої основної маси «радянський народ» набувала рис прогресивності, новизни, що заводило у глухий кут багатомільйонне населення Ра­дянського Союзу. Письменник констатує: «…Найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його історія – перманентне намагання когось зробити з нас не те, чим призначила нас природа».

З цією думкою я цілком згоден, бо склалися віковічні традиції народу, які визначають нашу самобутність та неповторність. Це чудова мелодійна мова, задушевна пісня, наш складний, суперечливий, часом незбагненний менталітет. Все це передається з покоління в покоління. Як Справжній патріот Улас Самчук стурбований тим, що молодь «з національного погляду – саме велике порожнє місце». Адже якщо кілька десятків років послідовно знищувати культуру будь-якого народу, то відбудеться процес самознищення нації. На це розра­ховують ті, хто бажає зробити народ «без’язикою, безликою юрбою».

Улас Самчук говорить різко, колюче, правдиво, безкомпромісно. І це, на мій погляд, виправдано. Бо сказати правду, а не образити, принизити (чи ж можна ще принизити!) міг тільки справжній пат­ріот, що вболіває за долю народу, його майбутнє. На жаль, Самчук не зміг знайти себе ні серед «своїх», ні серед «чужих», доживав свій вік на чужині. Власним життям довів письменник, що ми ще не спроможні називатися гордим народом. До цього впевнено крокуємо в суверенній державі, закресливши назавжди слово «чернь» і скинувши кайдани з волелюбних душ.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Актуальність твору мина мазайло.

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: [email protected] , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:
  1. Улас Самчук. Доповідь про письменника Улас Олексійович Самчук (справжнє прізвище — Данильчук) народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Рівненщині. Батьки — Олексій (1869–1936) та Анастасія (1877–1933) — були заможними селянами. Із п’ятьох дітей вижив лише він....
  2. Актуальність твору Уласа Самчука «Нарід чи чернь»? Улас Самчук довгі роки був відірваний від рідної землі, але доля далекої Батьківщини завжди хвилювала письменника. Усі його твори — тільки про неї і для неї. Йому боліло, що українці не почувають себе народом, нацією, перетворюються на «малоросів», «хохлів»....
  3. Твір за романом Уласа Самчука “Марія” Ставлення до землі в романі У. Самчука «Марія» Ім’я Уласа Самчука повернулося до українців через роки забуття. Роман «Марія» – своєрідна сторінка художнього відтворення історії рідного народу, його самобутності. Любов до землі – споконвічна українська традиція, бо земля саме для слов’янина є і годувальницею, і мірилом людської значущості, і виміром добробуту, і навіть моральності....
  4. «Гомер української прози XX століття» (Улас Самчук і його повість «Марія») Його життя пройшло «у вічному вигнанні»: Німеччина, Польща, Канада. Та де б не був, думки були на Україні. Його увагу привертала Східна Україна (У. Самчук — виходець з багатої волинської родини), Україна, як він говорив, Скрипника та Хвильового....
  5. Голодомор 1932—1933 років у романі «Марія» Уласа Самчука 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке звалилося на голову українського народу — організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, — сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів....
  6. Тема колективізації та голодомору у романі-хроніці Уласа Самчука «Марія» Роман «Марія» — перший в українській літературі твір про голодомор і насильницьку колективізацію — закінчується страшно і трагічно. Старий, знесилений голодом Корній жорстоко розправляється з сином-запроданцем і йде у невідомість, щоб померти....
  7. Духовний світ героїв роману Уласа Самчука «Куди тече та річка» Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. «Людина без мрії, що птах без крила», — говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі....
  8. Мати Божа Марія — особлива постать в історії людства і заповітний острівець у духовному житті Марії Уласа Самчука Пресвята Діва Марія — особлива постать у всесвітній історії людства і в свідомості багатьох поколінь. У духовній історії України Марія Богородиця відіграла посутню роль. Вона, очевидно під впливом католицької Польщі, досі вважається покровителькою України....
  9. Трагедія українського села (за романом Уласа Самчука «Марія») У житті, як на довгій ниві — все трапляється. Перед нами розгортається епопея життя головної героїні однойменного роману «Марія». У. Самчук навмисне показує її життя читачеві від першого дня появи на світ....
  10. Філософське осмислення тисячолітніх сімейних традицій у романі Уласа Самчука «Марія» Роман Уласа Самчука «Марія» — книга про людське життя, про долю. Це твір глибоко гуманістичний, твір, що розглядає найважливіші моральні проблеми. Серед них одна з найголовніших — роль сімейних традицій у житті людини, у житті нації....
  11. З Україною в серці Україна – Батьківщина для кожного представника нації; Вітчизна для видатних громадських діячів, учених, митців; країна з чарівно природою. Для кожного вона велична, неповторна, незбагненна, неосяжна. Україна подарувала світові неперевершені твори духовних геніїв, велетнів духу:...
  12. О, принесіть як не надію, то крихту рідної землі (Олександр Олесь) Патріотизм. У тлумачному словнику української мови подано таке визначення цього поняття: «любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них жертви і подвиги». Прикладом безмежної відданості Україні, її народові стала творчість українських письменників-емігрантів. Так сталося, що люди творчого злету,...
  13. Осмислюючи уроки Шевченка (твір за публіцистичною статтею) Слова й діяння великого Кобзаря співзвучні з сьогоденням. Його каторжний шлях боротьби з кріпосництвом, можновладцями, людськими слабкостями вражає уяву тих, хто здатен до співпереживання й відчуття прекрасного....
  14. Мої роздуми над поемою Франка «Мойсей» Образ біблейського Пророка Мойсея цікавив Івана Франка ще в юності. Тому не дивно, що мотиви пророчої самозреченості присутні уже в «Каменярах», у ряді віршів збірників «З вершин і низин» і «Мій Ізмарагд»....
  15. Твори з української мови для 6 класу Коштовні самоцвіти народу Величезні скарби таїть у собі усна народна творчість. І найбільшою окрасою її є народні пісні. Як коштовні самоцвіти виграють розмаїттям кольорів, так і народна лірика виблискує багатством найрізноманітніших тем і мотивів....
  16. Сліпий сіяч іде по зораному полі… (роздуми над творчою спадщиною В. Поліщука) Творчі здобутки Валер’яна Поліщука не віддільні від епохи, на долю якої випало немало випробувань: Друга світова війна, революція 1917, громадянська війна… У 20-30-х роках двадцятого століття його ім’я було популярним, його часто можна було зустріти на сторінках газет та журналів....
  17. Мої роздуми над поемою Симоненка «Казка про дурила» В. Симоненко… Поет-шістдесятник… Поет-лірик… Поет-сатирик… І просто незвичайна людина, яка неймовірною любов’ю любила навколишній світ, любила життя, любила своїх батьків, а звідси — і народ, і, безумовно, Україну, до якої він не шукав «ні ....
  18. Мої роздуми над творами Олеся Гончара Моє перше знайомство з творами Олеся Гончара відбулося дуже давно. Коли я був дуже малим і ще не вмів читати, моя мама прочитала мені тоненьку дитячу книжечку «Ілонка». Книжечка була добре ілюстрована і цим привертала мою увагу....
  19. Мої роздуми над віршем Сосюри “Любіть Україну” Чому іноді доля талановитих людей таїть в собі присмак душевного болю, невимовної туги за життєвою гармонією? Мабуть, тому, що світ не завжди готовий прийняти обдарованість в силу своєї інертності, звичайності. Людей дивує і водночас лякає непересічна особистість, яка має власні погляди на, здавалось би, усталені закони співжиття....
  20. Твори за романом Павла Загребельного “Диво” Символ духовності нації Увага багатьох поколінь дослідників була звернена до історії Київської Русі. Образ цієї великої держави створив Павло Загребельний у романі «Диво». Звичайно, творів про ті часи було написано дуже багато, але нікому раніше не вдавалося так широко розкрити суперечності давньої доби і разом з тим створити такі яскраві художні образи....


Роздуми над статтею Уласа Самчука “Нарід чи чернь?”

←
→