Рефрен (з французької refrain — «повторювати») — у літературі — повторення слова, декількох слів, фраз, речень або строф (приспів у піснях) у вірші або прозовому творі.
Ти чуєш: плачуть по мені,
Ти чуєш: плачуть за тобою.
У множині і в однині
Тобою плачуть, плачуть мною…
М. Вінграновський
Рефрен як приспів уперше виник у народних піснях. Особливо яскраво це відображається в українських піснях, в яких часто повторюється якесь одне речення або ціла строфа.
Та орав мужик край дороги,
Та орав мужик край дороги,
Часто повторюються перші декілька слів на початку вірша:
Скільки ніжності в Ваших долонях,
Скільки зоряних в зорях казок…
Рефрен є основою таких сучасних віршованих форм, як рондо, рондель, тріолет, балада.
Зустрічається рефрен й у прозі. Таким чином, наприклад, Михайло Коцюбинський привертає увагу до фрази «Я не можу бути самотнім» у своїй новелі «Intermezzo».
Слова, що повторюються, найчастіше виражають головну думку твору або підкреслюють її, розставляючи акценти і привертаючи увагу читача до найголовнішого.
Іноді повторювані слова кожного разу зазнають змін, але вони є настільки незначними, що не заважають впізнавати фразу поміж інших.
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
В чому полягає сімейне щастя ляльковий дім. Волелюбність українського народу у творі дорогою ціною. Злочин і кара дуже стисло. Зустрічають по одежі проводжають по розуму твір. Ліризм і гумор у творчості остапа вишні.
Що таке рефрен