Сімейні традиції

У кожної людини повинна бути сім’я. Дуже добре, коли вона міцна і дружна.

Моя сім’я – це мама, бабуся і дідусь. Ми дуже любимо і розуміємо один одного. Я знаю, що сімейні традиції – це те, що перейшло в сім’ї від одного покоління до іншого.

Традиції допомагають зберігати теплі відносини між дітьми та батьками. У моїй родині теж є добрі традиції. Двадцять другого березня день народження моєї коханої мами. Святкуємо ми його щороку. В цей день моя прабабуся і бабуся печуть з тексту гарних пташок. Раніше я думала, що це подарунок мамі. Але прабабуся розповіла мені, що двадцять другого березня – день сорока мучеників Севастійських. У народі його називають «Сороки», «На сорок мучеників сорок сороків птахів весну принесуть». Ще прабабушкін мама в цей день пекла сорок «жайворонків» і в один з них закладала «сороковку» – двадцять копійок.

Є повір’я, кому монета дістанеться, той буде щасливим. Мені завжди дістається «щаслива» пташка. Може, це моя бабуся хитрує, а, може, я і справді щаслива. Адже в мене така чудова і дружна сім’я! А зовсім недавно в нашій сім’ї народилася нова традиція. Мої мама, бабуся і дідусь вчителя. За традицією на День учителя ми їдемо в рідне село дідусі та бабусі – Олександрію. Там є напрочуд гарне місце, яке дідусь називає Отрожки. Ми дуже весело проводимо цей день.

Може, я не стану вчителькою, але буду відзначати це свято, коли виросту і, коли у мене будуть діти. Я пишаюся своєю сім’єю. Завжди буду пам’ятати, звідки я родом. Моя сім’я – це найдорожче, що є у мене в житті!




Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!

Анализ гринченко каторжна. Анализ твору каторжна. Аналіз твору каторжна. Борис грінченко катожна аналіз. Вічні образи у творах просвітництва.

Сімейні традиції