Головний героєм роману Карпенка-Карого є шляхтич, що платить за оренду чужої землі. На початку роману Боруля вимагає від свого повіреного Трандалєва, щоб він прочитав деякий папір, в якому сказано, що дворянське «собраніє» приймає його у дворяни і просить Сенат затвердити їхнє рішення.
Цей факт Боруля сприймає, як знак,що він відноситься до вищого світу. А ті, хто не відноситься до дворян, йому вже не пара. Він задирає ніс,перестає спілкуватися з тими, кого вважає негідних його.
Саме тому він відмовляє Гервасію Гулянському, який прийшов сватати дочку Мартина для свого сина Миколу. Марися, Мартинова дочка, та Микола кохають одне одного і мріють одружитися. Та на шляху їх щастя постає Мартин. Він звертається до свого сина, який працює в суді. Шляхтич просить Степана привезти у гості свого приятеля-колегу Націєвського. Цей приятель працює чиновником і теж з дворян. Тому вважається Борулею достойнішим для родичання.
Марисі наказують, щоб вона називала батьків папінькою та мамонькою, тобто так, як називають батьків у дворянскьких родинах. Мартин забороняє Марійці виконувати важку роботу, аби не зіпсувати собі руки, вимагає від неї поводитися панночкою. За його поглядом руки панночок повинні бути ніжними.
Потім шляхтич посилає з сином свого слугу, одягнутого в багаті чоботи та кобеняк. Для свого слуги він велить запрягти найкращих коней. Омелько повинен був привезти все,для того, щоб можна було пригощати гостей, як це робиться у дворянських сім’ях: цукор, чай та каву, красивий самовар.
Омелько повертається пішки. Степан з друзями напоїли слугу, а коли він заснув, вони вкрали чоботи з кобеняком, продали коней і тачанку. Мартин, хоч і гнівається, але не покидає своїх мрій видати Марійку за дворянина. Він звелів позичити в сусідів екіпаж, щоб привезти нареченого для Марисі. А всі домашні повинні готуватися до доччиних заручин.
Марися тим часом зустрічається з Миколою і чує від хлопця,що батьки,ображені відмовою Борулі збираються сватати сина за дочку Котовича. Марися не знає що робити, але все ж обіцяє коханому щось вигадати. Вона робить спроби поговорити з матір’ю. Вона не хоче ніякого дворянства. Марися просить матір заступитися за неї, але мати не хоче цього робити.
Мартин хоче, щоб Марися ще навчилася вишиванню, як це прийнято у благородних панів. А коли приїздить майбутній наречений, він вимагає від домашніх, щоб дочка завжди була поруч з гостем. Марися ж не хоче бачити Націєвського, вона каже йому, що кохає іншого хлопця.
Націєвський запевняє дівчину, що вона обов’язково покохає його, тому що він добре співає та грає на гітарі. А залишившись на самоті, підраховує. Який посаг дадуть йому за нареченою. Але згодом він починає сумніватися, що Борулі підсовують йому вагітну наречену, тим паче, він підслуховує сперечання Мартина з дружиною, які вже вирішують, кого візьмуть у куми, коли народиться онука. Націєвський крадькома втікає з дому своєї нареченої,але Боруля наздоганяє його і лупцює за те,що чиновник втік.
А тут приїздить син Степан з своїми речами. Земські суди скасовано, всіх, хто там служив, звільнили. А Марися розповідає брату про останні події. А тут ще прийшов лист від Красовського, який вимагає, щоб Борулі забиралися з його землі геть. А тут ще прийшла відмова від Сенату. Не можуть у Сенаті визнати Борулю дворянином тому що в нього є помилки у документах. Мартин від таких звісток занедужав і вирішує покликати Гервасія.
Боруля ледь вийшов до свого колишнього товариша. Так він змарнів. Всі вмовляють Борулю не мріяти про недосяжне дворянство. Мартину,за його вимогою приносять папку з тими документами,які він збирав для отримання дворянства. Боруля спалює всі папери, які збирав багато часу.
Гервасій звертається до шляхтича з проханням благословити дітей на шлюб, адже вони давно кохаються. Мартин благословив дочку і Миколу, бажає їм щастя, та разом з Гервасієм виказують бажання, що молодята будуть вчити своїх дітей. Закінчується Мартин і від думок про те, щоб здобути собі звання дворянина. Він вирішив почати своє життя «з чистого листа».
Твір на тему дружба не послуга. Твір на тему роману собор. Твір на тему суспільство. Твір на тему фольклор. Твір перемагають лише сильні.
Скорочено “Мартин Боруля” Івана Карпенко-Карого