Скорочено “Оборона Буші” Михайла Старицького

На дворі настав 1654 рік. Неподалік від Поділля в одному з сіл поблизу замку Буша кучкуються козаки, які вирішили піти разом з Хмельницьким на ляхів і боронити рідних та свої сім’ї. Всі прощаються зі своїми рідними, бо може в останнє їх бачать живими та неушкодженими.

Донька сотника на ім’я Мар’яна стоїть в печалі, бо полишає її любий Антось. Одного разу її батько був у лісі і побачив непритомного хлопчака, взяв його додому, виходів і назвав своїм рідним. Діти спочатку завжди були разом, гуляли, їли, спали, але з часом їх серця відчули щось незрозуміле,

Ці тихі думи порушили крики. Три вправних юнаки накинулися на ляха, а дід без руки на ім’я Шрам схопив рушницю і вистрелив в нього, потрапивши в руку. Лях впав і тоді Мар’яна з жахом розуміє що перед нею лежить любий . Пізніше всі зрозуміли що він став ворогом, але довгий час йому вдавалося це приховувати.

Один чоловік впізнав в хлопцеві сина Петра Порецького, князя Польського. Антось почав згадувати своє минуле, а саме те, як він раніше жив у великому і гарному замкові, але Завісний, сотник який врятував його від голоду і смерті запевняв що він справжній син козака,

Одного разу Антось все таки зібрався з силами і вирішив розповісти все своїй коханій дівчині, але вона його не зрозуміла і сказала, що він є ворогів всього її народу і незважаючи на палке кохання до нього вона не може жити з ним. Хлопець напрочуд впевнено говорив, що це все вигадки, адже звичайні селяни також страждають від гніту панства, але кохають всім серцем, бо це найкраще в світі почуття.

Мар’яна була напрочуд невблаганною і говорила, що досвід віків говорить геть інше, а не те, на чому акцентує увагу її коханий. Антось тим часом з сумом і болем говорить про те, що він ворог бо не проклинає рідну землю де його народила матір, а живе у другої неньки, на Україні. Пізніше всі довідаються про те, що загін козаків весь перебитий ворогами бо хтось виявився зрадником своєї вітчизни.

Палац Порецьких збирає шляхтичів. Жінки не без цікавості дивляться на молодого і гарного нового князя, але особливо пильного і з блиском в очах за ним слідкує Ядвіга. Антось в свою чергу дуже суму, в його голові Мар’яні і її слова про те, що народи повинні змиритися один з одним, не страждати, не вигадувати и війни і не страчувати братів, батьків.

Він це говорить шляхті, але вона не розуміє його, сміється навіть ходять чутки що новий князь є бунтарем та зрадником. Щоб ці настрої якось вгамувати хлопця забирає Чарнецький та жадає якнайшвидше придушити повстанців і тих, хто зраджує вірі.

Далі слідує наказ Івана Богуна щодо укріплення замку, та була команда щоб хлопці трималися якнайдовше до тих пір, поки не прийдуть війська Хмельницького.

В замок направляються малолітні діти зі своїми матерями. Мар’яна бере на себе командування замком, а чоловіки які залишилися, а саме: сотник Завісний, Вернигора, який отримав поранення, хорунжий Денис, який є онуком Свиридихи захищають уступи замку.

Мури були заповнені гарматами та казанами з киплячою водою, щоб боронитися від неприятеля. Настав час штурму. Чоловіки показали всю свою мужність, але сини були нерівними і вони загинули. Старий сотник опинився в полоні, і вороги казали йому що залишать в живих але за умови що здасть замок. Вернигора вирішив допомогти йому, і позбавити страждання вбивши його з рушниці.

Мар’яна була командуючою жіночого загону, але її думки знаходилися дуже далеко, поруч з Антосем. Аж тут з’явилася стріла, яка пролетіла повз і встряла в фортеці. На ній була прикріплена записка, в якій повідомлялося про те, що ворог шле парламентарів для переговорів.

В якості посла опинився сам Антось. Він сказав, що Чарнецький залишить живими всіх, хто здасться. Натомість опинившись біля коханої дівчини він сказав про те, що не підіймав меча на українців і він вже на своїй, рідній стороні готовий дарувати дівчині своє палке кохання. Вона залишила Антосю ключи від церкви для того, щоб він потрапив у підвал. Раніше про нього їй розповідав батько. Тут зберігається велика кількість пороху.

Мар’яна не покладаючи меча вирішила вправно битися з ворогом, як виявляється сили були нерівними. Вона разом із Катрею підготовлюють бочки для підриву. Подруга йде нагору, а Марьяна в той час очікує Антося. Він на все готовий заради палкого кохання. В цей час вони розуміють що нічого найдорожчого не існує. Катруся отримує сигнал від Мар’яни, і потім смолоскип потрапляє на порохові бочки…