Сучасне прочитання лірики Івана Франка

Скільки людей на світі стільки й думок відносно творчості велікого талановитого поета пошевченківської доби- Івана Яковича Франка. Кожне людське поколінни по-своєму трактує ліричні твори письменника, бачить в давно знайомих роботах різний зміст, заклик, майбутнє.

Іван Франко був не тільки видатним письменником, але й гарним психологом. Кожний його твір має декілька змістів. Тільки освідчена людина могла зрозуміти істинні слова, які були завуальовані у творах.

У відомому гімні Франка багато десятиліть люди бачили заклик знедоленого народу до боротьби, до змін. Кожет бачить у віршах те, що сам бажає. Прочтімо уважно: «Вічний революціонер – дух що тіло рве до бою..» . Невже тут є заклік до боротьби, війни? Напроти, поет показує свій внутрішній дух, якій знаходиться у стані неспокою, протистояння сомого с собою. Саме такі почуття володіли поетом усе його життя.

Франко дуже гостро переживав нерозуміння його ідей народом і заваду його творчості з боку ворогів. Але поет вірив у краще майбутнє і саме це надавало сілі для боротьби та роботи. За життя Франку

не надали можливості викладати в університеті, не дали зародити зерно науки. Незважаючи на це, поет ясно розумів, що майбутнє українського народа стоїть за доброю освітою, за інтелігенцією. Ліше людіна просвітлена може знайти свій шлях до добробуту і щасливого майбутнього.

Питання освіти народу винесено на перше місце у «Каменярах». Адже, в образі каменярів поет хотів показати не простих робочих. Франко показав купу людей з певними обов’язками опіки долі українського народу, рівнем духовного світу, культури, життям. Ці каменярі боряться за освітченність усього народу, як і сам автор.

Насамперед, неважливо скільки коштів у гаманці – значення має освітненність розума. Добробут буде лише у держави з освідченим народом. Сам, Іван Франко, показує нам приклад працездатного і самовіданного служіння для майбутнього українського народу.