Світанок

Світанок – саме моє улюблене час доби. Для мене це час пробудження внутрішніх почуттів моєї душі. Особливо мені

подобається спостерігати за світанком на березі річки, де тихо і спокійно можна побути наодинці з природою. Вийдеш до берега, кругом тиша … На душі спокій. Повітря свіжий і прохолодний.

Пробудження природи – неймовірно прекрасне явище, повне таємничості і загадковості. Стоїш біля берега і чуєш кожен звук, кожен шурхіт. Сонце поступово встає з-за горизонту, і природа радіє цьому появи! З’явилося сонце,

а це означає, що сьогодні буде новий ранок, новий день, і все погане, що було вчора, забудеться. Птахи починають співати, дерева тихо погойдуються, річка спокійна, квіти розкривають свої бутони. Так природа тягнеться до сонця, зустрічаючи його.

Небо на світанку блідо. Воно ще не прокинулося, щоб приймати яскраві фарби але, поступово пробуджуючись від нічного сну, воно набуває синяву, яка свідчить про те, що настав ранок. Сонце стрімко піднімається вгору, яскраво освітлюючи природу, так сильно, що сліпить очі. Воно тільки прокинулося і тому повно сил для нового дня. Все освітлене яскравим сонячним світлом. На

траві краплі роси, ще не висохлі після густого ранкового туману. Очерет на річці тихо погойдується, перешіптуючись з ранковим вітерцем. Вже стає жарко.

Кожен раз, зустрічаючи літні світанки біля річки, я все більше закохуюся в цей час доби. Як прекрасна прокидається природа! І тиха річка, що виблискує ніжним перламутром, і спокійно погойдується очерет, дерева, шелестять листям, птахи, що співають ніжні трелі, краплі роси, які падають з кущів. Все це неймовірно загадково і красиво! Завтра знову прийду на цей берег, щоб знову спостерігати за самим прекрасним для мене часом доби – світанком …