Тема еміграції та її художнє втілення у творчості Василя Стефаника (новела «Камінний Хрест»)
Стефаник гостро реагував на еміграцію селян, яких гнали за океан безземелля, злидні, безнадія. Це спостерігав Стефаник у своєму Русові. Еміграція поставала перед письменником як трагедія народу. Стефаник намагався якось полегшити переїзд емігрантів. Під впливом цих подій у «Громадському голосі» (1899) з’являється гостра критична стаття «Для дітей». Вслід за статтею в «Літературно-науковому віснику» з’явилась новела «Камінний хрест». Це був єдиний твір письменника, присвячений темі еміграції. В основу новели покладено справжній
Після десятирічного перебування у війську Іван Дідух повернувся у рідне село. Батьків уже не було живих, у спадок йому залишили хату й гроб. Іван працював так, як і його кінь. Вони обоє були запряжені у борозну, і на коня, і на себе накладав шлею. Іван робив навіть більше, ніж кінь. До гроба візок віз кінь, а наверх носив Іван; копита захищали ноги коня, Іван же ходив босий. Іван — це втілення трудолюбства, мук, терпіння, любові до землі. Весь вік Івана минув на тому гробі. За переконанням
Вражає те, з яким проникненням у психологію селянина малює письменник усі суперечливі почуття, які переживає Іван Дідух.
Мотиви новели — неминучість розлуки з батьківщиною, любов до землі та до рідного краю, безвихідність положення селян.
Порівняльна характеристика панів і кріпаків.
Тема еміграції та її художнє втілення у творчості Василя Стефаника (новела «Камінний Хрест»)