Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Письменника також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху висміював підлабузників, бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало яскраве світло. Павло Михайлович залюбки писав про свій рідний народ, про його звичаї, про українську мову. У цьому секрет його дивовижної популярності. Синівською любов’ю Остап Вишня любив рідний народ, як сонце, як повітря.
Свою творчість письменник почав із політичних памфлетів і фейлетонів. Найбільше творів він присвятив життю села. Про українське пореволюційне село гуморист написав 650 усмішок. У своїх творах Остап Вишня відгукувався на щоденні проблеми суспільного життя в найрізноманітніших його виявах. Він висміював відсталість окремих селян, безкультур’я, темряву, неуцтво, забобонність. Сатирик викривав недоліки й хиби, що стояли на заваді будівництва нового життя.
У творі «Усипка, утечка, усушка й утруска» жало сатири спрямовано проти розкрадачів державного майна, створеного працею чесних людей. Усипка, утечка, усушка й утруска – це чотири найулюбленіші слова на господарському фронті, чотири слова, і всі на «у». Уркват називалося те слово. Уркват – це прізвище англійського промисловця, фінансиста і мільйонера, який був власником гірничих підприємств і після революції намагався отримати свої колишні володіння.
Гумореска «Зенітка» розпочинає другий період творчості Остапа Вишні. Письменник розкриває тему мужності й нескореності народу в роки Великої Вітчизняної війни. Гуморист показує, що люди самовіддано стали на захист Вітчизни. У боротьбі з фашистськими загарбниками брали участь не тільки чоловіки, але й жінки, діти, діди. Герой гуморески «Зенітка» – дід Свирид – мудрий, життєрадісний, винахідливий і дотепний. Людина мужня й скромна. Сміх викликають не тільки незвичайні ситуації, в які ставить Вишня свого героя, а й використання військової термінології. Дід Свирид – позитивний персонаж. Через цей художній образ письменник розкриває вірність народу своїй Вітчизні, готовність у будь-яку хвилину відстояти свою волю та незалежність.
«Мисливські усмішки» – найпоетичніші твори Остапа Вишні. Це справді ліричні вірші в прозі. У центрі всіх оповідань циклу стоять благородні, розумні й кмітливі люди. Вони веселі оповідачі, знавці безлічі мисливських побрехеньок. Це щирі любителі та охоронці природи, які кохаються в пташині і звіряткові, деревці й квіточці. За кожним із них стоїть, як пише М. Рильський, «постать справжнього мисливця і при цьому поета полювання» – Остапа Вишні. Павло Михайлович ніколи не був мисливцем, але ходив на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-чистими озерами. Він висміював тих мисливців, які безжалісно нищили природу рідних лісів. У своїх усмішках Остап Вишня використовував, уривки з народних пісень, віршів.
Остап Вишня – письменник-новатор, він збагатив жанрові різновиди памфлета, фейлетону, гуморески, нарису. Письменник створив в українській гумористично-сатиричній літературі образ позитивного героя.
Вишня-художник володіє інтонацією, вмінням «органічно трансформувати народні дотепи», творчо використовує прислів’я. У своїй творчості гуморист поєднав новий зміст з глибоким національним колоритом. Як справжній патріот, Павло Михайлович Губенко хотів бачити свою Вітчизну, свій народ щасливим, багатим, цивілізованим, мудрим.
Красивий опис зими. Мій улюблений драматичний твір xіх століття. Образ василя украина в огни. Опис літнього ранку в місті. Сочинение чипка чи добрий чи злочинець сочинение.
Тематичний розмай творчої спадщини Остапа Вишні