Home ⇒ 💗Шекспір Вільям ⇒ Трагедія і торжество кохання



Трагедія і торжество кохання

(За трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»)

Від часу створення трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» минуло не одне століття, але до цього часу глядачі хвилюються, стежачи за долею закоханих із Верони, а актори, що отримали роль у трагедії, сприймають це як найяскравішу подію у своєму творчому житті.

«Ромео і Джульєтта» (1595) належить до першого етапу творчості видатного драматурга, коли письменник створює в основному ліричні комедії. У двох же трагедіях (друга, крім названої,— «Юлій Цезар»), незважаючи на велику

кількість похмурих сцен, перемагає все ж світла основа, перемогу святкують честь і справедливість.

Головні герої «Ромео і Джульєтти» молоді, чисті серцем, живуть відчуттям величезної радості буття, а потім — безмежного щасливого почуття. Оптимізм автора в цей період його творчості виявляється сильнішим за людиноненависництво і користолюбство.

Основний леймотив трагедії — розвінчання світу феодальних відносин, ворожих людині, таких, що спотворюють її природні почуття. Ворожнеча вельможних родин Монтеккі і Капулетті, від якої страждає вся Верона, тому що вона розлючує жителів міста, робить загальне

життя нестерпним. Крім того, ця ворожнеча являє собою фікцію захисту родинної честі, яку немовби захищають обидва табори. Можливо, колись цей конфлікт і мав реальну підставу, але зараз навіть пам’ять про нього щезла. Ця ворожнеча — пережиток давнього, проте воно ще має силу і здатне заважати утвердженню нової моралі, нового порядку.

Таким чином, у трагедії стикаються дві суспільно-моральні сили: дух феодальної жорстокості й помсти і принципи кохання, гармонії прийдешньої епохи Відродження. Але передусім «Ромео і Джульєтта» — найвизначніший гімн коханню. Юнак і дівчина з ворогуючих родин полюбили одне одного. Їх кохання — не тільки пристрасне почуття, яке не визнає ніяких перешкод, але й почуття, що нескінченно збагачує душу. Шекспір дуже поетично показує народження й розвиток цього високого почуття. Ось Ромео бачить Джульєтту на балу, і її краса вразила юнака:

Ее сиянье факелы затмило.

Она подобна яркому берилу

В ушах арапки…

Любил ли я хоть раз до этих пор?

О нет! то были ложные богини,

Я истинной красы не знал доныне!

Нічна сцена в саду, коли Джульєтта, сидячи біля вікна, мріє про Ромео, а він стоячи внизу, чує її зізнання, і їх наступна бесіда, під час якої вони порозумілися,— важко знайти у світовій літературі епізоди, що дорівнюють цьому за силою виявлення почуттів.

Кохання перетворює героїв. Ніколи не вибачив би дотеперішній Ромео пихатому Тібальду в’їдливість і грубість. Люблячий Ромео стає терплячім. Кохання робить його розсудливим і по-своєму мудрим. Тільки коли Тібальд накидається на добродушного Меркуціо, Ромео береться за зброю. Джульєтта по-дитячому безпосередня й відверта. Її почуття ще дрімають. Покохавши Ромео, вона починає краще розумітися на людських взаєминах — краще, ніж її батьки, які бажають бачити нареченим Джульєтти вельможного Париса. Адже ще деякий час тому вона була ладна придивитися до Париса. І, можливо, якщо б не сталася зустріч із Ромео на балу, відбувся б ще один шлюб, досить щасливий, на підставі доччиної слухняності перед бажанням батьків. Але Джульєтта визнає за краще вмерти, ніж одружитися з нелюбим. Дівчина першою починає розмову про одруження, у її словах, звернених до обранця, відчувається душевна зрілість і гідність люблячої жінки:

Повір мені, і я вірніша буду,

Ніж ті, що хитро удають байдужість.

Те, що Джульєтті лише тринадцять років, ще раз доводить: великі почуття доступні й юним душам. «Любви все возрасты покорны»,— скаже про це пізніше геніальний російський поет. Відданість коханому, віра в Ромео, рішучість, горде усвідомлення власної правоти — усе це робить Джульєтту найяскравішим символом найпрекраснішого людського почуття.

Герої боряться за право вільного вибору в коханні, однак вони оточені сліпою й ненависною ворожнечею. Із тією ж рішучістю, з якою Джульєтта п’є снодійне зілля, що запропонував їй чернець Лоренцо,— береться вона і за кинджал, тому що знала: коханий наклав на себе руки, бо переконався у її смерті. Розділити з ним його долю — у цьому вбачала Джульєтта свій обов’язок. Дівчина гине, тільки-но зазнавши щастя кохання, про яке мріяла і яке виплекала у своєму серці. Без Ромео життя втрачає смисл, бо двічі кохати неможливо…

Кохання Ромео і Джульєтти — нестримне, чисте й героїчне — триває лише декілька днів і протистоїть давнім поглядам і відносинам середньовічної закляклості, під владою якої перебувають Капулетті й Монтеккі. Це справжній бій за вільне життя й права людини. Трагічна загибель дітей примирила нарешті ворогуючі родини, але якою ціною! Своєю смертю закохані немовби купують перемогу нового життєвого принципу — принципу миру, дружби, кохання. Горе втрати примушує Монтеккі і Капулетті зрозуміти, що безглуздою ворожнечею вони знищили власне майбутнє. У загибелі закоханих народжується нова істина: людські почуття святіші й значніші за вікові станові забобони. Так було й так буде завжди, доки живе людина.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(3 votes, average: 3,33 out of 5)

Твір-роздум українська мова- модна і сучасна.

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: [email protected] , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:
  1. Кохання Ромео і Джульєтти Кохання, здатне пережити смерть. Саме так можна охарактеризувати лейтмотив драми Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Почуття, що спалахнуло зненацька, здавалось би, не має права на життя. Дві сім’ї ведуть запеклу ворожнечу, просякнуту лютою ненавистю і кривавими розправами. Ромео впевнений, що кохає Розаліну, а до Джульєтти сватається Парис. Кохання не знає кордонів. Оселившись у серцях Ромео і...
  2. Карпатські Ромео і Джульєтта (за повістю Коцюбинського «Тіні забутих предків») 1 варіант Повість «Тіні забутих предків» змістом і стилем займає у творчості Коцюбинського своєрідне місце. Це — художнє відкриття загальноукраїнському читачеві життя народу Гуцульщини, тієї чарівної частини української землі, яка протягом століть була відірвана від великої України....
  3. Вірність ідеалам справедливості та гуманізму у творах епохи відродження (М. Сервантес «Дон Кіхот» і В. Шекспір «Ромео і Джульєтта») Епоха Відродження у більшості європейських країн охоплює ХV і ХVI століття. Це був час, коли народ почав виступати проти феодалів, прагнучи здобути свободу, час зростання великих міст і зародження буржуазії, час пожвавлення торгівлі й далеких мандрівок, що вимагали від людей сміливості та дерзань....
  4. Сила кохання Кохання – це велика сила, енергія, котра допомагає йти вперед. Кохання можна означити як головна сила, котрій невідома біль, страждання, руйнування. Людина, відчуваюча на собі кохання, відкрита та природна. Світова література містить у собі багато прикладів, коли кохання робило майже неможливе. Це такі люблячі пари як Трістан та Ізольда, Ромео і Джульєтта, Майстер та Маргарита....
  5. Поезія кохання Мабуть, немає у світі людини, яку б не зачепило своїм крилом кохання. Адже саме це найшляхетніше і найщиріше почуття здатне возвеличити людину і навіть змінити світ. Воно наповнює наші серця ніжністю і добром, а помисли робить щирими і чистими. Кохання у кожній цікавій книзі, у музиці і у пісні ,у більшості фільмів, у Інтернеті… Кохання...
  6. Чи існує справжнє кохання? Найчарівніший прояв любові — кохання. Це почуття знову й знову доводить, що без нього життя втрачає сенс. Кохання змінює людину, в її душі ніби розквітає чарівна квітка, яка своїм тонким ароматом заповнює кожну клітину; кохання дарує людині радість, гармонію — саме таким є ідеальне уявлення про це почуття....
  7. Попіл Клааса стукає в серце.. Ці слова Шарля де Костера та його героя Тіля Віленшпіґеля є класичною формулою помсти. Помста існувала здавна. Деревляни помстилися князю Ігорю. Княгиня Ольга помстилася деревлянам за смерть чоловіка....
  8. «Торгує той дрібними почуттями, хто серце всім на показ відкрива» (В. Шекспір) Людські почуття… Дрібні вони чи високі, але вони керують людиною та її вчинками. Самі почуття дають духовну поживу людині, збагачують її чи принижують. Адже і велич людини вимірюється не зростом і статурою, а силою її почуттів....
  9. «Вічні образи» у світовій літературі Історія літератури знає чимало випадків, коли твори письменника були дуже популярні за його життя, але минав час, і їх забували майже назавжди. Є й інші приклади: письменника не визнавали сучасники, а справжню цінність його творів відкривали наступні покоління....
  10. Тема кохання у поезіях Гайне Осінніми вечорами, коли плачуть небеса й зорі падають на похилені трави, далекими стежками, серед незвіданих всесвітів блукає кохання. Мов та пісня, неосяжна й незбагненна, блукає воно. І як його знайти, як його покликати серед цих невідомих шляхів? Бо так і полине від тебе, не торкнеться твого серця, заблукавши десь там, у далеких степах, не залишивши...
  11. Бунінська філософія кохання (за оповіданням «Легке дихання») Про кохання писали, мабуть, усі письменники та поети, але наскільки різними є люди, настільки різним постає це почуття у художніх творах. Видатний російський письменник Іван Бунін теж створив власну «філософію кохання»....
  12. Чи врятує людину кохання? (За романом К. Гамсуна «Пан») У світовій літературі Кнут Гамсун посідає одне з почесних місць як поет кохання, митець, що відкрив і зобразив нові відтінки цього почуття, показав його складний характер, протиріччя між його життєдайною і руйнівною силами....
  13. Твір за поемою Івана Драча “Чорнобильська Мадонна” Художнє осмислення Чорнобильської трагедії в поемі Івана Драча «Чорнобильська мадонна» Минуть роки, десятиліття, століття, а день Чорнобильської траге-дії хвилюватиме людей – і тих, кого він зачепив своїм чорним недобрим крилом, і тих, хто народиться далеко від покривдженої землі....
  14. «Любов! Блаженство! Серце! Бог!» (Тема кохання в трагедії Ґете «Фауст») Жодного великого митця не оминуло його кохання. Та й хіба тільки митця? Людині взагалі властиво любити. А кохання — це вінець любові. Просто кохання простої людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя....
  15. Роздуми про дружбу та кохання в зарубіжній літературі XX століття Тема дружби та кохання, їх співвідношення і впливу на долю як одної людини, так і людства в цілому не переставала цікавити письменників протягом усього розвитку художньої літератури як мистецтва. По-новому цю проблему освітлено в XX столітті, в епоху катастроф, політичної нестабільності,...
  16. Висока трагедія як провідний жанр літератури класицизму Класицизм сформувався у Франції і звідти поширився у країни Європи. Історичним ґрунтом класицизму був абсолютизм, в якому люди того часу бачили запоруку миру, злагоди. Державу більшість митців того часу сприймала як втілення розуму нації....
  17. Твір-роздум «Про кохання» Ви коли-небудь зупиняли серце? А пришвидшували роботу мозку? Може колись замислювались над тим, як це може бути? Є тільки один спосіб, який може виконати всі ці функції, це кохання. Вам потрібно лише закохатись, щоб втратити здатність логічно мислити, щоб втратити відлік часу, щоб зупинити роботу серця. Адже, коли закохуєшся, перестаєш бути собою: твої думки стають...
  18. «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема — ліричний і символічний роман про кохання Розмірковуючи про свої твори, Шолом-Алейхем писав, що сприймає слово «роман» і як художній твір, і як історію кохання. У «Пісні над піснями», як у жодному з інших творів письменника, передане це розуміння роману, адже це оповідь про чаклунство, таїну зародження кохання і про його втрату....
  19. Трагедія роду половців і трагедія України (За романом Ю. Яновського «Вершники») Був собі давній рибальський рід Половців. Батько — Мусій Половець, досвідчений рибалка. Половчиха теж «доброго рибальського роду, доброї степової крові», «стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія»....
  20. Що таке кохання? Кохання – це найкраще почуття на світі – любов матері до своєї дитини, чоловіка до жінки, онуків до бабусь і дідусів, хлопця до дівчини. Це прекрасне почуття, коли людина перестає відчувати землю під...


Трагедія і торжество кохання

←
→