Трагічна доля Василя Стуса

Василь Стус – це ім’я сьогодні відомо всім. Але трохи більше десятка років тому це ім’я було під суворою забороною. Це ім’я повязували з загрозою для країни. Це ім’я викликало почуття страху у правителів, але не у простих людей. Так

class="syntax_err">ким же був Василь Стус, чому його життя обірвалося так рано?

1938 рік. У сільській родині на Вінниччині народився хлопчик, котрого назвали Василь. Сама звичайна дитина. Єдина відмінність від однолітківвеличезне бажання вчитися, непомірна

допитливість, любов до літератури.

Школу закінчив він вже в Сталіно (Донецьк), там же навчався і на історико-літературному факультеті педінституту. Саме тоді Василь відкрив для себе світ німецьких поетів. Він перекладав Ґете і Рільке, писав власні вірші, які вперше були надруковані в 1959.

Здавалося, все йде чудово: армія, робота редактором в газеті, аспірантура в Києві, робота в інституті
Але те, що відбувається в країні не давало спокою: арешти інтелігенції, заборона прокату фільмів, знищення книг – йшло планомірне знищення української культури.

Багато хто мовчав, промінявши совість на спокійне сите життя. Василь Стус без страху виступив на стороні високих ідеалів Добра, Правди і Справедливості. Не побоявся захистити національну гордість, культуру, історію.

Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст…

Але режим швидко приборкував тих, хто насмілювався виступити проти, хто був неугодний. Поет був заарештований і в 1972 засланий до табору для політичних в’язнів, а потім на поселення. До Києва він повернувся тільки 1979, але бунтівна душа не знала спокою, і в 1980 знову арешт. Повністю підірване важкою працею, та нелюдськими умовами життя здоров’я не зупиняло поета.

Він писав. Велика частина рукописів знищувалася наглядачами, але деякі вдалося передати на Захід. Світ високо оцінив бажання поета донести до всіх і кожного соціальні суперечності, розбудити свідомість і навчити відчувати національну гордість. Але поет про це вже не дізнався

У ніч з 3 на 4 вересня 1985 Василь Стус помер у карцері табору. Помер за любов і віру в Україну. Але його вірші знайшли безсмертя. Його вірші навчили мислити і показали шлях до Свободи.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(5 votes, average: 4,00 out of 5)


Трагічна доля Василя Стуса