Твір на тему: Мій день народження

Кажуть, що День народження – це веселе, але водночас і сумне свято. Звичайно, купа подарунків у яскравих обгортках, щирі привітання та побажання рідних та друзів, смачне святкування та велика кількість сюрпризів, гарного настрою та сміху. З іншого боку, кожен рік – це спочатку лагідні посмішки батьків, згодом в очах з’являється гірчинка «от вже й виросла», далі – власні копання, що я встиг чи не зробив до цього часу, а потім – у дзеркалі власне обличчя з «гірчинниковою» посмішкою, адресованою вже своїй дитині.

Але поки веселощі переважають

над філософськими роздумами, хотілось би поділитися, як я відсвяткувала свій останній День народження. Це був вихідний день і здається сонце світило набагато яскравіше, ніж учора, навіть птахи розучили якусь нову мелодію до моєї суботи.

Вилізши з теплого ліжка, я попрямувала до гостинної. Злегка причинила двері батьківської кімнати – сплять, наче нічого не трапилося. Не чути брата, не повзе маленька сестричка. Що ж на мене вже чекає неймовірно святково прикрашена кімната з яскравою коробкою посеред столу – доведеться ознайомитися з її начинням самостійно.

Лише я підійшла до столу,я к почула гучний

крик : «З Днем народження!» Всі мої рідні, подеколи страшенно дратуючі, але все ж такі кохані, виявилось, лише прикидалися сплячими, а насправді вже давно чекали на моє пробудження.

Ось так він почався – мій День. Далі були поцілунки батьків, малозрозуміле поздоровлення однорічної Катрусі, телефонні вітання, подарунки та друзі-друзі-друзі. Хвилююче збирання на святкування, підготовка, зустріч гостей плавно переходила у шумні конкурси, веселі жарти та танці.

І ось якось різко повернувшись в сторону батьків, я помітила у мами на устах ту саму посмішку – серйозну, трішки сумну, з гірчинкою… Невже так швидко?!


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(1 votes, average: 5,00 out of 5)


Твір на тему: Мій день народження