Твір на тему: «Війна»

Війна…вона ворог, вона нелюдь, вона звір, вона язва, вона вбивця…Вона все те, що можна обізвати найгіршими словами. Нема для неї виправдань, нема позбавлення ненависті, нема прийняття. Ми ніколи не зможемо змиритись з втратами та стати на її бік.

Війну влаштовують ті, кому вона вигідна, адже самі вони нічого не роблять, вони всім керують із своїх «закордонів», радіючи прибутку та зловтішаючись над безпомічними людьми, що гинуть так і не взнавши за що саме.

Скільки втрат було ніхто точно не знає, але жодна війна не обійшлася без них. Втрат

тих, хто ніколи вже не пригорне рідних та близьких, то не побачить змін, що сталися у світі, не відчує сонячне тепло та не побачить красу нічного неба. Там, лежачі в землі, вони виконали свій обов’язок – захистили наше майбутнє. Вони дарували нам свободу та надію. Вони віддали свої життя, щоб наші щось коштували.

Чиїсь дідусі та бабусі, може прабабусі й дідусі, не спали ночами, охороняючи наш спокій, чиїсь кохані йшли на фронт аби  подарувати своїм дітям вільне майбутнє, чиїсь діти стояли за станками та цілими добами не заплющували очей, щоб зробити якомога більше патронів та зброї.

Чисте зло – війна, не забрало

з собою грішних, не пожаліло ані дітей, ані жінок, не відпустило душі до неба, воно з’їло їх з середини, воно спустошило їхні серця, воно втамувало свою кроваву спрагу.

Але у цьому протистоянні вони ставали ближчими, майже рідними, оддавали життя за інших, вони клялися у вірності своїй Батьківщині, вони не воювали заради зірочок та пошани, вони лягали під танки задля порятунку майбутніх життів.

Земля захлиналася кров’ю та потом, встилалася тілами та вмивалася сльозами. Вона стогнала од жалю та скорботи, але усіх мирно приймала у свої вічні холодні обійми.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(6 votes, average: 4,00 out of 5)


Твір на тему: «Війна»