Твір на тему: живи і пам’ятай

Із страхом та болем в серці уявляєш, скільки болю, жалю та горя принесла в кожну домівку війна. Як же це страшно, коли загарбники нападають на твою країну, вбивають близьких тобі людей, намагаються зламати в тобі всі ті людські почуття, що даровані Богом.

Здавалось, що після перемоги радянських військ над фашистськими загарбниками, жахіття війни відійде в історію. Але, нажаль, у 21 ст.. війна між двома братськими народами наводить жах. Одні, як і у часи Великої Вітчизняної війни, з великим патріотизмом захищають свою рідну землю, свій народ, а

інші – намагаються довести свою велич, тим самим показуючи власну немічність.

Так, дуже страшно, коли гинуть люди, але коли у людини вмирає душа – це ще страшніше…

Про події Вітчизняної війни говориться в багатьох художніх творах, але весь її трагізм передається у повісті В. Распутіна „Живи та пам’ятай”.

Головним героєм повісті є солдат Андрій Гуськов. Який із великою хоробрістю та мужністю захищав свою рідну Батьківщину від фашистів. Бувши декілька разів пораненим, отримавши контузію, головний герой потрапляє до військового шпиталю. Пройшовши відповідне медичне лікування, його направляють

знову на передову. Але, щось трапилося з Андрієм. Замість того, щоб відправитися на фронт, він тікає в своє рідне село.

Автор показує читачам людину, яка має власні почуття заради яких не може нічого із собою зробити. Адже, Андрій тому і одужав, що жив лише думкою про таку бажану зустріч із батьками та Настьоною. А повертатися знову під кулі, не побачившись з близькими, просто не можливо. Його душа „кричить”, а серце „розривається на шматки”. Він не може повернутися на фронт, не побувавши у рідній домівці.

Він зовсім не хоче переховуватися від військового обов’язку, а навпаки, готовий заради миру віддати своє життя, але дайте йому хоча б декілька днів, для зустрічі із близькими.

Все б нічого, але в Андрія щось всередині надламалось. Він раптом вирішує більше не повертатися на лінію фронту. Та, немов хижий звір, тихенько прокрадається у рідне село, розуміючи те, що тепер все життя буде нести ношу дезертира.

Дружина Настя здогадується про теперішній статус свого чоловіка. Вона розуміє, що із таким тягарем, вони більше не будуть жити щасливо.

На дні річки вона знаходить своє щастя. Життя головного героя та його близьких зруйноване.

Даний твір, не дарма носить назву „Живи та пам’ятай”. Так, як він чітко показує читачам те, наскільки війна може зруйнувати людське життя.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(1 votes, average: 5,00 out of 5)


Твір на тему: живи і пам’ятай