Твір-роздум: «Нецензурна лексика»

Найчастіше, «негарні» слова, можна почути просто на вулиці. Дійсно, люди не дуже обмежують себе у виразах, таким чином виражаючи власне незадоволення навколишніми подіями. Ніхто не сперечається, іноді експресія дійсно закипає настільки, що виривається назовні саме у такій формі. Але на сьогоднішній день, нецензурна лексика скоріш займає місце певного способу комунікації у деяких субкультурах і навіть цілих соціальних шарах суспільства.

Обговорювати тему використання подібної лексики у повсякденному житті не дуже доречно – кожен стикався з цим, і має власну думку з цього приводу. Набагато цікавішим є феномен нецензурної лексики у літературі, особливо у сучасній. Та класика, що є взірцем краси і еталоном моральності, нечасто несе у собі щось, здатне спаплюжити подібний образ. Проте, література двадцять першого століття вільна від будь-яких пересудів, і деякі автори (українські в тому числі), доволі часто зловживають цим – іноді можна побачити, як у реально існуючій книзі, тобто виданій і надрукованій, «мат» зустрічається буквально через слово.

Така письменницька позиція неприпустима – як би там не було, література була і є оплотом високої культури. Дійсно, використання у деяких моментах як нецензурної лексики, так і частин арго може бути виправдане – не всі книжні герої будуть органічно розмовляти високою літературною мовою. Але використовувати це саме під час оповіді, коли розкривається авторська душа… це вже дійсно нице, і показує такого письменника з певного кута зору.

В цілому ж, говорити про те, що нецензурна лексика у повсякденному спілкуванні є виключно невихованістю не можна. Справді, не знати цих слів доросла людина просто не може – вже дуже вони розповсюджені. Проте, коли дорослий не може стримувати себе, це говорить про нього, не як про невиховану, а як про нестриману людину. Емоції і почуття у таких б’ють через край, і тримати себе у руках для них здається чимось неприродним.

Наостанок, треба лише сказати, що у вустах підлітків, а, ба більше – дітей, подібна лексика звучить вже не просто низько, а лячно і у якомусь сенсі смішно. Якщо це спосіб бачити себе дорослішим – то він не працює, бо лаятися по-справжньому вони не в змозі, а просто слова звучать у них скоріш випадковістю.



Твір на тему що робить людину людиною. Твір на тему українська мова. Твір роздум за твором камінний хрест. Твір роздум на тему моральні якості людини. Текст мій день складні реченя.

Твір-роздум: «Нецензурна лексика»