Твір: Розповідь про маму

Мати — найголовніша людина у житті будь-кого. На світанку життя дитина відчуває лише її любов і чує її пісні, сповнені материнською ніжністю і домашнім теплом. На протязі усього життя матір є надійним захисником і помічником. Вона дає безцінні поради і благословляє, ділиться знаннями і навчає новому, радіє успіхам дитини і допомагає їй долати труднощі, сміється і плаче…

Вона робить усе разом зі своєю дитиною. Недарма в народі є така приказка: «У дитини заболить пальчик, а у матері — серце». Мати й дісно відчуває кожну ємоцію своїх дітей, їхні біль, сум, жах, радість чи захоплення набагато сильніше. Хто ще так піклується за нами? У кого ще так сильно болить за нас серце? Кого ще ми називаємо так ніжно — «ненька»?

«Мама» — це найперше слово. Мама — це цілий світ у ласкавих долонях. Мама — це надія, віра і любов. Мама — це центр Всесвіту, у зрівнянні з яким усі планети і навіть зірки здаються маленькими і непомітними. Мама — це та, яка прийме нас будь-коли, і неважливо від того, скільки нам років і чого ми домоглися, вона приголубить нас і буде щиро дарувати нам свою любов.

Я можу бути будь-ким — актрисою або космонавтом, вчителем або лікарем, будівельником або архітектором, художником або балериною, музикантом або юристом, швидко вийти заміж або будувати свою кар’єру… Для матері найгологовніше, щоб я була щаслива. Вона прийме будь-який мій вибір і підтримує мене на моєму шляху, не дасть заблукати, впевнено тримаючи ліхтарик своєї турботи і в усьому допомагаючи.

Мами приділяють нам усе своє життя, відмовляючись від усього іншого на нашу користь. Ми стаємо для них усім світом, і усю свою любов вони вкладають у нас. Як прикро, що іноді ми забуваємо про це і ображаємо їх до глибини душі своєю поганою поведінкою, навіть не розуміючи, як сильно насправді все це ранить їх…

Я кохаю свою маму найбільше за всіх. Материні очі сяють любов’ю навіть тоді, коли вона сердиться на мене. Її руки палать ніжністю навіть тоді, коли її немає поруч. Її посмішка — найголовніше у моєму житті. Вона кохає мене навіть тоді, коли я погано себе поводжу і розчаровую її. Вона вибачає мене і дає мені безліч «останніх шансів». Вона — єдина, в кому я завжди можу бути впевнена. Вона — моя найкраща і єдина.

І немає в світі нікого, хто міг би замінити її.




Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!

Улюблений герой грецьких міфів написати твір. Які засоби використовує нечуй левицький в повисти. Альбатрос вірш бодлер. Аналіз поеми сон. Відгук до прочитаної книги у публіцистичному стилі.

Твір: Розповідь про маму