Українська література ренесансу і бароко
Часи ренесансу і бароко приходяться на кінець чотирнадцятого – початок п’ятнадцятого століття. Для нашої країни це були важкі часи, коли спустошена іноземними загарбникам українська земля була розділена між Угорщиною та Галичиною. Звичайно, що це зовсім не сприяло розвитку національної культури, мистецтва та літератури.
Але з початку епохи ренесансу, почали відбуватися певні позитивні зміни у цьому напрямку. Недаремно ж, ренесанс ще називають епохою Відродження, що прийшла на зміну темному Середньовіччю. Характерною рисою мистецтва
Представниками літературної течії того часу стали Герасим Смотрицький, Костянтин Острожскький , Іпатій Потей та Христофор Філарет, які написали дуже багато видатних полемічних творів.
Творив у епоху ренесансу також Іван Вишенський. Його твори «Переторога» та «Послання
Епоха Відродження стала часом піднесення всесвітньої літератури та мистецтва, і Україна не стала винятком. Розвивається не тільки національна проза, але й поезія. Саме в період ренесансу з’являється велика кількість обдарованих поетів – гуманістів, таких як Павло Русин, Юрій Дрогобич та багато інших.
На зміну ренесансу приходить епоха бароко,розквіт якої приходиться на сімнадцяте вісімнадцяте сторіччя. Характерними рисами літератури того часу , можна вважати такі форми як алегорія та символізм. Найяскравішим представником того,часу, зробившим великий внесок в українську літературу став Григорій Сковорода.
Літературними пам’ятками тих часів стали проповіді Радивиловського, твори Галятовського, драми, вірші світського та духовного характеру.
Українська література ренесансу і бароко