Василь Стус – борець за правду і свободу України
Василь Стус належить до когорти найгеніальніших поетів минулого сторіччя. Однак, окрім цього, він був також і Людиною з великої літери: відважним борцем за свободу і правду рідного краю. Звертаючись до загальнолюдських гуманістичних
Стус – поет інтелектуальний. В любові до екзистенційних тем, складних філософських розмірковувань він близький до Йосипа Бродського (останній був молодший всього на два
Василь Стус – поет «шістдесятник», приналежний до славнозвісної «космічної ери» в літературі. Чому ж в часи першої подорожі людини в космос він все ж вибрав своєю зброєю слово? Мабуть тому, що за гучними гаслами, що їх висловлювали апологети тоталітаризму, ховався перманентний геноцид українського народу, української культури.
Достатньо прочитати невеликий уривок з біографії Стуса, щоб зрозуміти: його безкомпромісність цілком природна, а не штучно створена згідно з часом, середовищем, або будь чим ще. Вимогливий як до себе, так і до оточуючих, Василь Стус був надзвичайно «незручним» для влади.
Десять років з життя поета минули на засланні в таборах. Знаменитий вірш «Як добре те, що смерті не боюсь я» був написаний Стусом в якості підсумування цього сумного досвіду. Важливо зазначити: не зважаючи на всю несправедливість в ставленні до поета, він не полишав надії на щасливе майбутнє для України.
Він не бачить себе у ній, вживаючи минулий час у вірші – «жив, любив і не набрався скверни», однак не порушує моральної гідності. Тепер, через 27 років після смерті Василя Стуса, ми можемо вільно читати його твори – приклад величі творчого духу українського народу.
Василь Стус – борець за правду і свободу України