Відображення прагнення народу до волі в поемі Франка «Мойсей»

Святе Письмо є джерелом багатьох художніх творів. Образ Мойсея, що вів свій народ із єгипетського рабства до землі обітованої надихав багатьох художників і поетів.
Та Франка приваблювала не стільки особистість Божого обранця, скільки дві взаємопов’язані проблеми. Це, перш за все, проблема прагнення народу до національної самостійності, а по-друге, проблема взаємовідносин особистості (вождя) і народу.
Легендарний Мойсей веде богообраний народ, синів і дочок Ізраїлевих, із єгипетського рабства, у якому вони перебували

чотириста тридцять років, до омріяного ними земного раю, у якому вони будуть господарями своєї долі.
Про їхню богообраність розповідає легенда про терен, наведена у поемі. Чудова образна аналогія, блискучий символ — терен — дає нам зрозуміти, для чого на цьому світі існує народ, приречений на страждання. Такий народ не дає заміліти людському духу, він дарує іншим народам найцінніше — духовну велич людини, яку оберігає своєю мученицькою долею.
У сторінках поеми відлунює не лише доля юдейського, а й українського народу, тому що і йому судилися на долю жорстокі випробування. Початкові рядки твору, звертання Франка до рідного народу, його роздуми над тим, заради чого випали на долю українців такі тяжкі поневіряння, підтверджують цю думку.
Легендарний Мойсей сорок років водив свій народ по пустелі, щоби померли ті, хто жили в рабстві, і народилося нове, вільне від рабської психології покоління. Істина полягала в тому, щоб йти. Таким чином піднімався народ до висот духу, звільнявся від рабських звичок і покірливості, звикав жити хай і незручно, але вільно. Божа воля погнала людей у пустелю, щоб народ не виродився, не позбувся духовних скарбів.
Народ же, хоч і не піднімається до висоти почувань і діянь пророка, ставить до нього неабиякі вимоги:

Щоб і захист нам, з нього, і честь,
І надія, й підмога,
Щоб і пан наш він був, і слуга,
І мета, і дорога.

Громада переклала на Мойсея весь тягар відповідальності, але, зневірившись, люди кидають йому слова розпачу і зневіри.
І тільки смерть пророка пробуджує людей. Вони починають розуміти, що в мандрах, у які повів їх Мойсей, можливо, і полягає сенс їхнього буття. Шлях до волі довгий і тяжкий, і пройти його можуть лише сильні духом, тверді у вірі люди.
Такий шлях, повний поневірянь, судилося пройти й народу України. «Вірю в силу духа і в день воскресний твойого повстання», — писав Іван Франко. І віра його справдилася.