Характеристика Мотрі в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Жіноча постать в роботах Панаса Мирного займає особливе місце майже завжди уособлює душевну красу людини, благородсність, працьовитість та злагоду в сім’ї . Навіть в ті моменти, коли згадується жінки , доля яких тяжка і жорстока , письменник із болем на сердці їм співчуває шукаючи причини, що привели жіночу душу до занепаду.

Соціально-побутовий роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» показує несправедливе і тяжке життя збіднілого українського села. Декілька поколінь жінок проходять перед нашими очима, але найбільшу увагу

письменник приділяє трьом жіночим постатям роману. Кожна з них уособлює свій рід: бабуся Оришка, дочнечка її Мотря та невістку Мотрі Галю Ґудзівну Доля для кожної з них переплітається з життям Чіпки (Варениченка) — головного персонажу роману.

Самий солодкий спогад дитячих літ Чіпки про добру і турботливу бабу Оришку. Вона була для Чіпки всім, порадником і вихователем. Поки її дочка Мотря, працювала на панщині, бабуся Оришка і виховувала хлопчика, і допомагала пізнати навколишній світ, і навчала онука розповідями та казками. В Чіпці вже тліла жорстокість, ненавистю до несправедливого світу, а старенька

бабуся гасила її, як тільки вміла, ті перші жаринки ненависті.

Коли баби Оришки нестало, хлопець лишився, наче матері.
Важке було Мотрі материнство. Не дізналась вона щасливого життя дівчиною, не пізнала й жінкою, мабуть і не судилося отримати його й матір’ю.

Минув час. Чіпка виріс, і Мотря почала плекати сподівання від сина Чіпки. От і вгодує його, виховує — матиме на свою свстарість і втіху, і опону. Коли Чіпка хазяйнував Мотря несказанно раділа за нього і лихо горювала, коли син починав кривдив її… Панас Мирний влучно описав про це: «Тільки одна єдина мати може любити свою кохану дитину й ненавидіти за гріхи, жалкувати й проклинати…»

Мотря пережила багато, чого від свого нетерплячого й швидкого на розправу сина. Скільки горя довелося їй виплакати сльозами , скільки тяжких думок передумати в ті несчасливі дні, коли Чіпка пропивав роками нажите майно, бив її і ображав брудними словами: «Як підстрелена горлиця тіпається — б’ється, тихо туркоче й стогне, так мати затіпалась на печі в куточку…»

Психологічно точно письменник розповідає про останній, сповнений жалю крок жінки. Не зуміла Мотря, витримати страшних випробувань долі, не змогла змиритися з кровавими розбіями Чіпки. І, незважаючи на все, вона йде у волость до старости села і викриває всі його тяжкі злочини. Такі дії матері, болісні і тяжкі , є цілком закономірними. Не може вона змовчати, переступивши через власну чисту совість, через етичні норми.

Жіночий образ Мотрі в романі Панаса Мирного сповнений трагізму і жалю . Жінка не в силах змінити своєї долі . І понад усе прагне врятувати душу Чіпки, від гніву Господнього, але всі зусилля виявляються марними. Доля зробила тяжким і жорстоким життям Мотрі, своєю несправедливістю, яку вона надто уже часто мала на своєму шляху.