Моя мама – українка, а тато – росіянин. Так склалося, що з дитинства я спілкуюся і українською, і російськаою. Я однаково люблю читати твори і російських , і українських авторів. Але я свідомо вважаю себе українкою, юною громадянкою цієї великої держави. Мені хотілося б жити в Україні, продовжувати навчатися, здобути вищу освіту, реалізувати себе як особистість. І я з великим задоволенням опановую українську мову, вивчаю історію України, паятаючи про те, звідки походить коріння мого роду. Я так хочу добре володіти і українською, і російською мовами, і ще й вивчити англійську.
Мені так приємно, що між підлітками не існує такої ворожнечі, як між політиками, коли йдеться про мовне питання. Якби я могла звернутися до них із проханням: «Схаменіться, припиніть розпалювати вогнище ворожнечі.у якому самі можете загинути. Просто станьте щирими громадянами нашої України, вивчіть її мову, шануйте як рідну, як маму. І почніть нарешті працювати для блага України, її народу, а не заради власної користі. А ще читайте частіше Шевченка, навчіться у нього любити свою Україну…»
народу. Адже з давніх давен харатерними рисами українців вважалися щира гостинність, любов до своєї землі, доброзичливість , працелюбність,співучість і волелюбність. Важливе значення для справжнього українця завжди відігравали сімя і праця, традиція вияву шанобливого ставлення старшого покоління, особливо до батьків.
Я думаю, що у наш час кожна українка має поважати історчне минуле, посісти гідне місце в суспільному та родинному житті, щоб зробити посильний внесок у майбутнє свого народу. А для цьго необхідно, перш за все, виховати наших дітей українцями, здатними забезпечити розвитк своєї держави.
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
Руйнівна влада золота гобсек. Світ у якому я хочу жити твір. Суспильство у якому я хочу жити. Суспільство у якому я хочу жити. Твір мій життєвий вибір.
Я – українка