За Сибіром сонце сходить

Народний фольклор не просто пісні, казки та легенди, це історичні факти часто завуальовані в казкові обставини чи передані устами фантастичного героя. Народні пісні доносять до серця душевні переживання українського народу та його щире прагнення до щастя та свободи.

Народна творчість відображується в традиціях та характері українців. Ці твори ніколи не втратять своєї актуальності та популярності. Реалізм та зміст їх просто вражає, а образи кожен приміряє на себе.

«За Сибіром сонце сходить» – це пісня про українського Робіна Гуда,

Герой пісні Устим Кармалюк. Мабуть у кожного народу є такий герой, що захищає та допомагає знедоленим. Він забирає у заможних людей, тому його злодійства вже здаються не такими поганими. Розділ суспільства на дуже багатих та дуже бідних існує і сьогодні в сучасному світі.

Кармалюк відмовився від своїх інтересів та вигоди. Його ціль в житті це боротьба за справедливість. Сьогодні така ціль вважається дивною, сучасний світ дуже пов’язаний з матеріальним благом. Саме цей герой відтворює віру в справедливість і повертає прагнення до життя. Кожен бідний вірить, що скоро саме йому віддасть гроші такий Кармалюк

і на душі становиться тепліше. Був в історії такий герой чи ні сьогодні невідомо та ці герої потрібні суспільству і сьогодні.

Це ще питання, був Кармалюк позитивним героєм чи ні. Він жорстоко поводив себе зі своїми жертвами, а хіба добро ладнає з жорстокістю? Його щедрість викликає повагу, але хто дає йому право творити самосуд та беззаконня? Це свого роду помста всій соціальній системі держави. В сучасному світі такий герой теж знайшов би собі роботу. Несправедливість, злидні та надмірне багатство складають благодатну атмосферу для діяльності Кармалюка.

Актуальність української народної пісні просто вражає. Ставиться велике питання з приводу розвитку суспільства та вирішення багатовікових проблем. Незрозуміло чому в сучасному житті так багато несправедливості.

Мабуть серед людей стало мало Кармалюків, чи для вирішення проблем потрібно кожному з нас працювати над собою і взагалі трансформувати світогляд та відношення одного до одного. Треба позбавлятися байдужості та допомагати бідним та обездоленим і тоді злодійство та беззаконня не буде виглядати як приклад героїзму.