Звуки природи
Кожна пора року – унікальна і неповторна. Природа змінюється і перетворюється. Цю переміну можна не лише споглядати, а й чути. Бо ж кожна пора у році має свій звук, свій відтінок, свою мелодію.
Весною, коли вся природа оживає і прокидається від зимової сплячки, вона ніби заново народжується. Все радісно дзюрчить, шумить, щебече і співає. Можна нутром відчути цю веселість у природі, яка ще й підкорює наше серце веселими звуками.
Весна уособлює в собі життя, молодість, тому всі весняні звуки яскраві і радісні. Птахи співають, струмочки весело
На зміну весні приходить красне літечко. Звуки в природі стають трішки тихішими і плавнішими. Під промінням палючого сонця принишкли навіть птахи . Природа чекає вечірньої прохолоди, щоб відобразити свою радість від прожитого дня.
Лише ввечері ліс наповнюється співом птахів: чути трелі соловейка, чути як кує зозуля, а десь неподалік вистукує дятел. Перед грозою знов може все стихнути, і лише як грім розіпне небо – забарабанить легкий дощик.
Після спекотного літа, коли у природі все затихає, приходить тиха лагідна осінь.
І тільки взимку, коли все покривається білим покривалом із снігу, чути його потріскування на морозі. Це коли сяє сонечко. А коли воно зникає, коли насуваються хмари, тоді чується завивання вітру і починається хурделиця. Звуки схожі на плач маленької дитини. Тоді відразу стає шкода себе і природу.
Наша природа насичена різними звуками, головне їх почути. Бо не тільки живі істоти можуть характеризуватися певними звуками. Звучить і нежива природа. Наприклад, нам дуже знайомим є завивання вітру, шум водоспаду, шум моря. А покати грому – це взагалі ні з чим не зрівняна, неповторна звукова мелодія грози.
І навіть не можна собі уявити відсутність такого звичного для нас звучання. А прислухаючись до звуків природи, можна передбачити і переміни у погоді.
Звуки природи