Розповідь ведеться від третьої особи – наймички Устини. За життя старої пані жилось їй у наймах нормально, але коли переїхала із
Вовчок Марко
Образ жінки-страдниці в «Народних оповіданнях» Марка Вовчка
Вражають глибиною трагічного звучання особливо два оповідання про долю жінок — «Горпина» і «Одарка». Якщо в першому з виключною художньою силою показано руйнування материнського щастя, то в другому змальовано страждання і загибель дівчини, яку занапастив кріпосник.
Образ оповідача у творчості Марка Вовчка
Намагаючись якнайповніше передати риси характеру жінки-селянки, письменниця сама перевтілюється у її образ, використовуючи постать оповідача в межах літературної традиції першої половини XIX ст.
Панівною формою художнього викладу в оповіданнях та повістях цього часу була традиційна, започаткована Квіткою-Основ’яненком за народним зразком оповідь, що являла собою усний монолог людини з демократичного, найчастіше селянського, середовища.
Проблема закріпачення козацтва в оповіданні Марка Вовчка «Козачка»
В оповіданні Марка Вовчка «Козачка» глибоко розкривається трагічна доля у минулому вільної людини, а потім рабині-кріпачки Олесі, типова доля жінки, уярмленої в кріпосницькій неволі. Шляхом протиставлення життя людей вільних і закріпачених Марко Вовчок яскраво показала нелюдський характер кріпосницької системи, що зневажала, нівечила все краще в людині — забирала її сили й здоров’я, спустошувала душу.
Тематична палітра «Народних оповідань» Марка Вовчка
Реалістичні твори Марка Вовчка звучали як безкомпромісний вирок кріпосництву. Початок літературної діяльності Марка Вовчка припадає на середину 50-х років, коли вона жила в Немирові. Перебування у навколишніх селах з метою запису народних пісень, приказок, легенд не тільки відкрило очі молодій дослідниці на багатство поетичного генія українського народу, а й допомогло їй глибоко відчути всю несправедливість феодально-кріпосницької системи.
Порівняльна характеристика Устини і Панночки
(За повістю Марка Вовчка «Інститутка»)
«Інститутка» — це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про відносини між панами та кріпаками. Письменниця з великою правдивістю змалювала тяжке становище кріпаків і викрила та засудила паразитичний спосіб життя тогочасного панства.
Марко Вовчок. Доповідь про письменницю
Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі — Маркович, у другому — Лобач-Жученко; літературний псевдонім — Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї.
Прагнення народу до волі у повісті Марка Вовчка «Iнститутка»
Провідна тема творів Марка Вовчка — змалювання життя закріпаченого селянства і його прагнення до волі. Оповідання й повісті письменниці є чудовим продовженням антикріпосницьких мотивів поезії Тараса Шевченка.
Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка «Інститутка»
Поміщицька верства в повісті представлена образами старої пані, молодої панночки, полковника, пана полкового лікаря, епізодичних гостей. Усі вони не мають власного імені. Письменниця не вдається до детальної характеристики панів, змалювавши їх загально як типових експлуататорів, що викликають