Образи селян у повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

За своє життя Нечуй-Левицький написав понад 50 літературних творів, у яких змалював життя майже всіх верств тогочасного українського суспільства. Його талант найповніше виявився у творах про селянське життя. У повісті «Кайдашева сім’я» він намалював широку реалістичну картину життя українського села другої половини XIX століття. Творчість письменника — це художня енциклопедія народного життя, в якій майстерно змальовано галерею народних типів, що в сукупності творять обличчя українського народу в найрізноманітніших його

виявах.

Представниками молодого покоління родини Кайдаша виступають у повісті Карпо і Лаврін Кайдашенки та їх дружини Мотря і Меланка.

«Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве, Гострі темні очі були ніби сердиті».
Карпо грубуватий і черствий парубок, рішучий, вольовий, виділяється серед своїх однолітків розумом і самостійністю. Але у нескінченних родинних чварах за майно він черствіє і грубіє. Він навіть в пориві злості кидається з кулаками на рідного батька. Жадоба до власності заглушує

в ньому всі родинні почуття. У кінці повісті автор зображає Карпа як вкінець зачерствілу, бездушну й егоїстичну людину.
«Лаврінове молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все дихало молодою парубочою красою».

Лаврін — дуже поетична, м’яка та добра душа. Душевна привабливість Лавріна передається і в його мові, поетичній та лагідній. Але Лаврін у родинному житті втрачає майже всі позитивні риси характеру, його душа черствіє, а мова стає грубою.

Мотря вихована в заможній сім’ї, вона горда і незалежна, фізично здорова і працьовита, з гострим розумом. Мотря не кориться свекрусі, ні в чому не поступається їй. Вона мріє про власну хату і господарство. Після того, як вона стала самостійною господинею, в її характері найяскравіше проявляються скупість, егоїзм, сварливість, зневага до людей. В кінці повісті Мотря — зла й жорстока жінка, яка за розбитий глечик виколює свекрусі око. Вона навіть не вболіває за свій вчинок, а радіє.
Меланка — дівчина, яка виросла в бідній сім’ї і винесла з неї лагідність і доброту. Вона поважає своїх батьків, любить молодших братиків і сестричок. Меланка — вразлива людина. Вона не витримує знущань свекрухи і вирішує залишити домівку. Але вона не може відмовитись і від своїх рідних, і від Лавріна, тому вона вирішує повернутися додому. Поступово вона стає такою ж дріб’язковою та егоїстичною, як і інші члени родини.

Повість «Кайдашева сім’я» — високохудожній твір, у якому правдиво показано життя українського села другої половини XIX століття. «Кайдашева сім’я» посідає визначне місце як в українській класичній, так і в світовій літературі.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(3 votes, average: 3,67 out of 5)


Образи селян у повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»