Поезія кохання

Мабуть, немає у світі людини, яку б не зачепило своїм крилом кохання. Адже саме це найшляхетніше і найщиріше почуття здатне возвеличити людину і навіть змінити світ. Воно наповнює наші серця ніжністю і добром, а помисли робить щирими і чистими. Кохання у кожній цікавій книзі, у музиці і у пісні ,у більшості фільмів, у Інтернеті… Кохання у кожному серці. Не дивно, що воно керує нашими вчинками, нашим життям. Адже всі нейздісненні мрії, високі пориви підвладні людині, окриленій коханням.

Поетизація кохання – це вічна тема в літературі і мистецтві.

Про це геніальне почуття написано безліч творів майстрами слова, зображено чарівниками пензля! Адже кожен з них намагався своє кохання увічнити, щоб сила кохання продовжила і зберегла людськи рід й. Навіть страшно уявити, у що перетворилося б людство, без здатності на таке сильне почуття.

І сьогодні бентежать розум і хвилюють душу геніальні твори Шекспіра і Петрарки, Ахматової і Пасрернака,Пушкіна і Лермонтова, Франка і Лесі Українки, коцюбинського і Ліни Костенко. Шекспір у своїх сонетах і драматичних творах залишив у спадок нащадкам красу і силу справжнього кохання. Символічними стали його герої

Ромео та Джульєтта.

Не менш прекрасними є шедеври інтимної лірики українських поетів та прозаїків. Багато із них покладені на музику і стали класикою. Не можна не згадати Трепетну ліричну драму Івана Франка «Зів*яле листя» та Лесині « Листи, що завжди пахнуть зів’ялими трояндами». Мне ж особливо пиваблюють щирі і ніжні поезії Ліни Костенко. В цьму плані вона – моя улюблена поетеса.

Практично всі твори про кохання, якщо написані від душі, стають здебільшого шедеврами і не втрачають своєї сили, скільки б часу не минуло від їх створення. А найбільшого визнання вони набувають, ставши народними піснями – ще глибше проникають у душі, щоб стати нашим оберегом від зла.