У війни не жіноче обличчя

Лякаюча, холодна, бездушна — це війна. Cлово, що викликає негативні асоціації зі смертю, голодом, стражданнями. Запах крові упереміш із запахом поту молодих солдат. Уява малює страшні картини, на очах з’являються сльози — війна… Невже Вона може бути такою? Невже Вона має жіноче обличчя?

Жінка — слово в одну мить нагадуючи нам про рідну матір, її теплі обійми, добрі слова. З давніх давен жінка та синонімі цього слова (сестра, бабуся, дружина, мати) вміщують у свідомості суспільства найкращі людські риси: доброта, чесність, милосердя. Мати

дає нам життя, бабуся піклується, сестра стає вірним товаришем і надійним плечем, а дружина — супутником.

Навіть за умов страшної війни, приміряючи на себе роль солдата, жінка рідко брала зброю у руки. Вона радше відправиться на поле бою рятувати поранених, визволяти полонених або у розвідку. Але скрутні часи змушували жінок проявляти не менші від чоловічої сміливість та мужність.

Тримаючи в руках рушницю, гранату, керуючи танком, вони проливали сльози: вбивати — не жіноча доля. Головна ціль жінки у зоні бойових дій не «повалити» якнайбільше солдатів, що по ту сторону барикад, а вбити війну, позбавитися

від цього страшного явища.

Світова література сміливо розповідає історії дівчат, що під час світових війн відправлялися на фронт. Не важко здогадатися: єдиний бій — незначний епізод, незрівнянний з масштабами війни в цілому, не вирішує ситуації. Та цей факт не зупиняє волелюбних героїнь, що ризикуючи не тільки власним, а життям дітей відправляються на поле бою. Вони не бажають війни, не мріють про смерті та вбивства — жіноче переконання додає творам трагічності.

Понурившихся в історію мужніх дівчат читачів очікує невимовний біль, що супроводжується комом у горлі та сльозами на очах. Молоді, зелені: дехто з них не встиг здійснити мрій, а дехто — їх вигадати.

Несумісність слів «жінка» та «війна» — причина, чому вони не повинні знаходитися поряд. Та, що береже домашнє вогнище, несучи добро, тепло та можливість подарувати нове життя, не заслуговує бачити на власні очі руйнівну силу злої війни.