Лякаюча, холодна, бездушна — це війна. Cлово, що викликає негативні асоціації зі смертю, голодом, стражданнями. Запах крові упереміш із запахом поту молодих солдат. Уява малює страшні картини, на очах з’являються сльози — війна… Невже Вона може бути такою? Невже Вона має жіноче обличчя?
Жінка — слово в одну мить нагадуючи нам про рідну матір, її теплі обійми, добрі слова. З давніх давен жінка та синонімі цього слова (сестра, бабуся, дружина, мати) вміщують у свідомості суспільства найкращі людські риси: доброта, чесність, милосердя. Мати дає нам життя, бабуся піклується, сестра стає вірним товаришем і надійним плечем, а дружина — супутником.
Навіть за умов страшної війни, приміряючи на себе роль солдата, жінка рідко брала зброю у руки. Вона радше відправиться на поле бою рятувати поранених, визволяти полонених або у розвідку. Але скрутні часи змушували жінок проявляти не менші від чоловічої сміливість та мужність.
Тримаючи в руках рушницю, гранату, керуючи танком, вони проливали сльози: вбивати — не жіноча доля. Головна ціль жінки у зоні бойових дій не «повалити» якнайбільше солдатів, що по ту сторону барикад, а вбити війну, позбавитися від цього страшного явища.
Світова література сміливо розповідає історії дівчат, що під час світових війн відправлялися на фронт. Не важко здогадатися: єдиний бій — незначний епізод, незрівнянний з масштабами війни в цілому, не вирішує ситуації. Та цей факт не зупиняє волелюбних героїнь, що ризикуючи не тільки власним, а життям дітей відправляються на поле бою. Вони не бажають війни, не мріють про смерті та вбивства — жіноче переконання додає творам трагічності.
Понурившихся в історію мужніх дівчат читачів очікує невимовний біль, що супроводжується комом у горлі та сльозами на очах. Молоді, зелені: дехто з них не встиг здійснити мрій, а дехто — їх вигадати.
Несумісність слів «жінка» та «війна» — причина, чому вони не повинні знаходитися поряд. Та, що береже домашнє вогнище, несучи добро, тепло та можливість подарувати нове життя, не заслуговує бачити на власні очі руйнівну силу злої війни.
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
Твір на тему хіба ревуть воли. Твір роздум вибір шляху. Твір роздум сімейне щастя в родині хельмерів. Твір я хочу стати ветеринаром. Твір-опис українська хата.
У війни не жіноче обличчя