Українське національне весілля завжди супроводжувалося великою кількістю обрядів та традицій. Невід’ємним супутником цього свята з давніх часів був весільний коровай, з яким батьки зустрічали молодят.
Весільний коровай символізує добробут, затишок та гостинність майбутньої молодої родини.
Випікання короваю також пов’язано з багатьма традиціями. Так, наприклад, готувати його було дозволено лише молодим,заміжнім жінкам.
Оскільки весільний коровай ,в першу чергу, є символом подружнього щастя, залучали о його створення, лише тих жіночок, хто має здорових діточок та дружню міцну родину.
Готуючись до обряду, молодиці прикрашали себе барвінком, потім мили руки у чаші з водою, до якою додавалися квіти або ароматичні масла.
Коровай випікався у хаті, де мешкала наречена та її батьки. Жінки, запрошені для приготування обрядового хліба, приносили із собою щось з необхідних для цього процесу продуктів. Хтось приносив борошно, хтось масло, хтось яйця.
Сам обряд завжди походив гулко та весело, супроводжувався співанням національних пісень, розповіданням байок, сміхом та жартами.
Тісто замішували у особливій формі з зображенням хреста, та читали на протязі цього процесу молитви.
Велике значення надавалося декоруванню короваю. Його, за традицією прикрашали косичками, квітами, виготовленими з тіста фігурками місяця, сонця та голубів. Кожна прикраса мала своє особливе таємне значення, та символізувала такі вічні цінності, як щастя, вірність, кохання та злагоду.
Коли хліб був майже готов, до хати запрошувався одружений чоловік, задачею якого було відправити коровай до печі.
Поки хліб випікався, коровайниці співали особливі обрядові пісні, та танцювали з лопатою та діжкою, у якій замішувалось тісто.
Якщо коровай виходив великим, пишним та привабливим, це означало, що подальше життя молодої пари, буде щасливим та безтурботним.
А виході з церкви, одразу після вінчання, батьки зустрічали молодят с весільним короваєм на рушнику, благословляючи своїх дітей на довге подружнє життя, у любові, повазі та злагоді.
Молодята тричі цілували коровай, а потім зберігали його як символ батьківського благословення.
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
Публіцистичний твір теми. Розповідь я украінець. Рідна мова твір. Твip роздум в бублiциcтичному стилi про необхiднicтьп. Твир роздум знання иноземних мов.
Весільний коровай