Хто такі поети-шістдесятники?
Вони вийшли з одного кореня, від тої верби, від калини, від маминої вишні.
Вони вийшли з часів «відлиги», з того титанічного й нелегкого часу, коли перші паростки правди почали пробиватися на українській землі після часів довгого крижаного сталінського завою.
Вони були паростками тої правди. Б.Олійник, В.Симоненко, І.Драч, М.Вінграновський, Л.Костенко… Титани української поезіі.
А якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими! —
писала Ліна
Ти знаєш, що ти — людина, Ти
знаєш про це чи ні? —
запитував В. Симоненко.
Вони були совістю народу у часу.
В космічну добу, коли «наш вимпел лежав на місяці, коли будували горезвісний чорнобильский «атомоград», шістдесятник Василь Симоненко казав:
Цілую руки, що крутили жорна
У переддень космічної доби…
Разючий контраст
Колгоспники тих часів одержували за свої криваві трудодні грами, а номенклатурні поети оспівували «радість творчої праці».
Василь Стус насмілився підняти свій голос за гноблених, але його було кинуто за грати. Тонка й лірична поезія Стуса лише сьогодні відкривається нам:
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
Яскравий представник творчої когорти шістдесятників — Борис Олійник.
У звичайній, безліч разів змальованій картині пташиного перельоту, Б. Олійник бачить своє — суто індивідуальне:
Мовчить старий ватаг, задивлений у себе.
Утома вікова спада з його плеча…
Та раптом — змах крила. І на сувої неба
Повільно проступа таємний знак ключа…
Вони такі різні, поети-шістдесятники. Але творчість їх об’єднують два основних моменти — людяність і правда. Ці два ключових слова якнайкраще характеризують все, ними зроблене. Складна епоха не зламала їх творчого злету. І прекрасно, що ми зараз можемо насолоджуватися їхньою поезією.
Я украинка твір.
Хто такі поети-шістдесятники?