«Я вийшов на пошуки Бога…»

У всі часи людей хвилювала проблема відношення до Бога. Що це? Як до нього ставитися? Який вплив він здійснює на нас?
Раніш більшість людей вірила в нього і була певна, що він є. Вони вірили, що Бог спостерігає за людьми, почасти керує ними, карає за усілякі гріхи. І віруюче людство боялось його і. намагалось не розгнівити Бога своїми злими вчинками. Але одні це робили щиро, не боячись кари, а інші боялись кари і тому уникали поганих думок, слів і, нарешті, справ.
Протягом багатьох років різні письменники і поети брались за цю тему,

шукали відповіді.
В останній час ми усе частіш задумуємося і знову повертаємося до цих питань. І зараз більшість людей вірить у Бога. Але за останні роки ця віра прийняла інший характер. Людство почало розуміти, що усі біди пішли від нас самих, від того, що люди перестали думати, що зло не зникає в нікуди, а завжди повертається у різному вигляді.
І, кажучи про інший характер цього Бога, можна стверджувати, що він допомагає людині у буквальному значенні слова жити, тобто усвідомлювати усі свої вчинки, свої справи, допомагати ближньому.
Будь-яка людина, навіть яка говорить, що не вірить У Бога, має в думках хоч маленьку часточку віри у щось вище, розумне, святе, особливо коли людині раптом стає погано (і в духовному, і в життєвому значенні).
Але ця віра і є Бог: Надія, Любов.
Людина не може бути ідеальною, у всіх є недоліки і немає таких людей, котрі жодного разу навіть не помислили про щось погане, тому дуже хочеться вірити у Бога, адже за цим приходить щире розкаяння.
Важко, звичайно, на словах сказати, що таке Бог, цьому поняттю не можна дати однозначне визначення. До того ж у всіх це асоціюється з різними поглядами, досвідом, вчинками. Але мені здається, що Бог — це розуміння життя, любов і віра у щось святе.
Так само, як не можна точно визначити це слово, неможливо відразу знайти дорогу до Бога. І людина шукає її все життя, бо вірити — просто необхідно, це допомагає йти до світла, добра, любові.