Громадянином бути зобов’язаний

У передноворічний тиждень під вечір хтось несподівано подзвонив до нас у двері. Ми здивувалися, бо ні кого не чекали. А ще більшим було здивування, коли на порозі побачили незнайому літню жінку. Спочатку ми подумали. Що вона помилилася квартирою. Та вона доброзичливо і ніяково привіталася і вибачилася за турботу, і мама запросила її до квартири. Коли я роздивився гостю, то помітив, що вона була навіть старша за мою бабусю. Жінка назвалася Галиною Михайлівною і розповіла, що все життя пропрацювала у школі, а зараз пенсіонерка.

Разом з групою

таких же пенсіонерів вона на громадських засадах почала співпрацювати з дитячим притулком « Малятко». Вони узялися за нелегке завдання – організувати новорічне родинне свято для дітей, яких добровільно залишили їхні батьки.

Група пенсіонерів-ентузіастів добровільно займається організацією свят та створенням родинного піклування для таких діток. А для того, щоб діти, які стали не потрібними власним батькам, відчули у це свято тепло родинного вогнища, Галина Михайлівна з колегами вирішили організувати для них не просто свято, а « Новий рік у родинному колі». Тому вона і звернулася до мешканців нашого

будинку, і до нас в тому числі і, принести для діток щось домашнє і смачненьке.

Коли цю розмову почула моя бабуся, вона також вийшла до жінки і повідомила, що і наша сім’я обов’язково приготує щось для таких дітей. А коли Галина Михайлівна пішла, мама з бабусею одностайно вирішили, що спечуть великий яблучний пиріг і мигдальне печиво.

Спочатку я здивувався, навіщо їм це потрібно, адже про таких дітей дбає держава. І тоді бабуся мені нагадала рядки відомого поета М.Некрасова. який говорив, що поетом можеш ти не бути, але громадянином бути зобов’язаний. Мені навіть стало трішечки соромно за свою байдужість. І я вирішив допомогти бабусі з мамою.

Адже прості жінки-пенсіонерки дійсно найкращий приклад громадянської свідомості. І роблять це вони не заради грошей, слави чи вигоди. Піклуючись про таких діточок, вони почувають себе потрібними іншим людям, і отримують від цьго задоволення. Вони – справжні громадяни…