Романтизм як літературний напрямок

Романтизм як літературний напрямок, виник в кінці XVIII століття. Характеризується невдоволенням сучасною дійсністю. Це невдоволення породжує мрії про те що хотілося б бачити в реальності. Але те що бажали бачити письменники-романтики в житті, вони представляли по різному. Тому Романтизм тісно пов’язаний зі зміною цінностей та поглядів на світ.

Характеризують романтизм такі риси як відторгнення буденності, апологія, використання фольклору у творах, філософія, захоплення фантастикою, великі почуття. Також невід’ємним явищем романтизму

Письменник-романтик перетворює реальність «романтизуючи» її. І його створений світ є кращим за реальний. Через відчуття повного розладу між ілюзією та реальністю, митці часто переживають настрої відчаю та безнадії. Таке явище отримало назву «світової скорботи». Яскравими представниками романтичного літературного напрямку, творчі добутки яких набули світового визнання, стали такі письменники як Ф.Шиллер, Д.Байрон, Г.Гейне, В.Гюго, В.Скотт та інші.

Романтизм у України виник у XIX столітті після надрукування творів П.Гулака Артемовського «Рибалка», та публікації «Малоросійських пісень» М.Максимовича. Українськими представниками романтизму були такі творчі особистості як, М.Костомаров, П.Куліш, «Руська трійця», Л. Боровиковський, Т.Шевченко, М. Устиянович, А.Метлинський