Вперше вислів «легке дихання» зронив російський письменник Іван Бунін, розповівши про трагедію зовсім юної дівчини Оленьки Мещерської, яка кинула виклик тодішньому суспільству, намагаючись жити так, як їй забагнеться, і не роблячи з того великої таємниці. Під легким диханням письменник розумів легке відношення до життя, імпульсивність, протиріччя моралям і правилам. Суспільство не зрозуміло героїню і засудило.
Напевне, зараз сучасна молодь інакше розглянула б значення виразу «легке дихання».
Адже дихати на повні груди – це насамперед бути вільним від різних обмежень, від страху сказати щось недозволене, мати право на власний вибір своєї долі, власноруч приймати найважливіші рішення в житті.
Чи могла мати інше життя Оленька Мещерська у суспільстві, де жінка не мала право навіть власну думку висловити, а тим більше розвиватися, як особистість? Напевно, що ні.
Яке щастя, що можна зараз не ховатися по закутках, а жити і гордитися своєю країною, насолоджуватися мирним небом, щасливою юністю і знати, що відкриваються перед тобою усі шляхи, і яким би ти не пішов – не прийдеться згинатися і зіщулюватися, щоб бути непомітним, розтанути в натовпі, не викликати підозри невідомо в чому.
Як добре мати змогу здихнути легко, здолавши черговий життєвий рубіж: закінчивши школу, захистивши диплом вузу, кандидатську дисертацію, пройшовши співбесіду і отримавши запрошення на престижну роботу, дочекавшись первенця.
Кожен мріє досягти найзаповітнішої мрії, здолати найвищу вершину і вдихнути на повні груди вітер свободи. І хай не трапляються нині малютіни, що перешкоджають чиємусь вільному й легкому диханню, нехай не підтинають крила чиїйсь мрії жити з високо піднесеною головою. Хай кожна людина має перспективу чогось досягти в житті.
Нехай торжествує свобода!
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
Анализ в житах. Найкращий друг твір. Твір моя рідна бабуся. Твір мініатюра на тему незабаром осінні канікули. Твір на тему вічна мудрість байки.
Легке дихання (за творчістю Івана Буніна)